Біблія

8. Бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть землетруси по різних місцях, і будуть голод і лихоліття. Це – початок страждань.
9. Але ви пильнуйте за собою; бо вас будуть на суди віддавати, і битимуть у синагогах, і перед правителями ставитимуть і царями за Мене, для свідкування перед ними.
10. І по всіх народах передніше має бути проповідувана Євангелія.
11. А коли поведуть віддавати вас, не журіться наперед, що вам казати, і не обдумуйте; але що дане буде вам о тій годині, те й кажіть: бо не ви будете говорити, але Дух Святий.
12. А віддасть брат брата на смерть, і батько дітей; і повстануть діти на батьків, і умертвлять їх.
13. І будуть вас ненавидіти всі за ймення Моє; але той, хто витерпить до кінця, – врятується.
14. А коли побачите мерзоту запустіння, повідану пророком Даниїлом, що настане там, де не мусила, – той, що читає, нехай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають в гори;
15. А хто на покрівлі, той не сходь у дім і не входь узяти що-небудь з дому свого;
16. І хто в полі, не повертайся назад узяти одежу свою.
17. Горе вагітним і тим, що годують грудьми, за тих днів!
18. Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.
19. Бо за тих днів буде така скорбота, котрої не було від початку творення, котре витворив Бог, навіть донині, і не буде.
20. І якби Господь не скоротив тих днів, то не врятувалася б жодна плоть; але заради вибраних, котрих він вибрав, скоротив ті дні.
21. Тоді, якщо хтось вам скаже: Ось, тут Христос, або: Ось, там, – не вірте.
22. Бо постануть лжехристи і лжепророки, і покажуть ознаки і дива, щоб спокусити, якщо можливо, вибраних.
23. Але ви остерігайтеся: ось, Я наперед кажу вам усе.
24. Проте за тих днів, після скорботи тієї, сонце затьмариться, і місяць не дасть світла свого,
25. І зорі упадуть з неба, і сили небесні захитаються.
26. Тоді побачать Сина Людського, що йтиме хмарами з потугою великою і славою.
27. І тоді Він пошле Ангелів Своїх, і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.
28. Від смоковниці візьміть приклад: Коли гілки її стають уже м‘якими і випускають листочки, то знаєте, що вже близько літо;
29. Отак і ви, коли побачите, що справджується те, відайте, що близько, за дверима.
30. Істину повідую вам: не минеться цей рід, як усе це станеться.
31. Небо і земля знебудуться, але слова Мої не минуться.
32. Але про день той чи годину ніхто не відає, ні Ангели небесні, ні Син, а лише Батько.
33. Глядіть же, пильнуйте, моліться; бо не відаєте, коли година та настане.
34. Як той чоловік, що зібрався в дорогу і залишав дім свій, дав служникам своїм владу, і кожному справу свою, і наказав брамникові пильнувати.
35. Отож, пильнуйте; бо не знаєте, коли прийде господар дому, увечері чи опівночі, або в пору, як півень озветься, чи вранці;
36. Щоб не застав вас сплячими, як прийде.
37. А що вам кажу, те повідую всім: Пильнуйте!
Марка 14
Змова супроти Ісуса.
1. За два дні [надходило свято] Пасхи й опрісноків. І шукали першосвященики і книжники, як захопити Його підступом і вбити.
2. Але міркували: [Тільки] не на свято, щоб не зчинилося обурення в народі.
3. І коли Він був у Віфанії, в домі Симона, хворого на проказу, і приліг, прийшла жінка з алебастровою посудиною мира з нарду чистого та коштовного, і, розбивши посудину, вилила миро Йому на голову.
4. А деякі обурилися і говорили поміж собою: Нащо таке марнотратство з тим миром?
5. Бо можна було продати його більше, аніж за триста динаріїв, і роздати жебракам. І ремствували на неї.
6. Але Ісус сказав: Залишіть її, нащо завдаєте їй прикрости? Вона добру справу вчинила для Мене.
7. Бо жебраків завжди маєте поміж собою, і, коли забажаєте, можете їм добродіяти; а Мене не завжди маєте.
8. Вона вчинила, що змогла. Заздалегідь помазала тіло Моє на похорон.
9. Істину кажу вам: Де лише ця Євангелія проповідувана буде у всьому світі, оповідатимуть і про те, що вона вчинила – як пам‘ять про неї.
10. І пішов Юда Іскаріотський, один із дванадцятьох, до першосвящеників, щоб видати Його їм.
11. А вони, зачувши, зраділи і обіцяли дати йому срібняків. І він шукав подумки, у якій спосіб у сприятливий час видати Його.
12. Першого дня опрісноків, коли приносили пасхальне [ягня], сказали Йому учні Його: Де Ти хочеш їсти Пасху? Ми підемо й приготуємо.
13. І послав двох із учнів Своїх і каже їм: Підіть до міста, і стрінеться вам чоловік, що нестиме глечик води; то йдіть за ним.
14. І куди він зайде, скажете господареві дому того: Учитель сказав: Де помешкання, в котрому Я міг би спожити Пасху з Моїми учнями?
15. І він покаже вам світлицю велику, застелену та готову; там приготуйте нам.
16. І пішли учні Його, і прийшли до міста, і знайшли, як сказав їм; і приготували пасху.
17. Коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.