Біблія

10. Ісус відповідав і сказав йому: Ти – учитель Ізраїля, і наразі цього не відаєш?
11. Істинно, істинно повідую тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і засвідчуємо те, що бачили; а ви свідчення нашого не приймаєте;
12. Якщо Я сказав вам про земне, і ви не вірите, – як повірите, коли буду казати вам про небесне?
13. Ніхто не сходив на небо, а лише Син Людський, що зійшов з небес, бо живе в небесах.
14. Тож, як Мойсей підняв змія у пустелі, так має піднестися Син Людський.
15. Щоб кожний віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне.
16. Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдиновродженого, аби кожний, віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
17. Тому що не послав Бог Сина Свого у світ, щоб звинуватити світ, але щоб світ був урятований через Нього.
18. Хто вірує в Нього, той не буде осуджений, а хто не вірує в Нього, уже засуджений, бо не повірив в ім‘я Єдиновродженого Сина Божого.
19. А суд складається з того, що світло прийшло у світ; проте люди більше полюбили пітьму, аніж світло, тому що справи їхні лихі.
20. Бо кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не стали явними злочини його, тому що вони лихі.
21. А той, хто чинить правду, йде до світла, щоб явні були діяння його, тому що вони в Богові вчинені.
22. Після того прийшов Ісус із учнями Своїми на терени юдейські і жив там і хрестив.
23. А Іван також хрестив у Еноні, поблизу Салиму, тому що там було багато води; і приходили туди і хрестилися;
24. Бо Іван ще не був укинутий до в‘язниці.
25. Тоді в Іванових учнів сталася суперечка з юдеями про очищення;
26. І прийшли до Івана і сказали йому: Равві! Той, Котрий був з тобою біля Йордану і про Котрого ти засвідчував, – ось, Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27. Іван сказав у відповідь: Не може людина нічого прийняти на себе, якщо їй з неба не буде дано.
28. Ви самі мені свідки в тому, що я сказав: Не я Христос, але я посланий перед Ним.
29. Хто має наречену, той наречений; а приятель нареченого, що стоїть поруч і слухає його, радістю виповнюється, коли чує голос нареченого: Ось, уся радість моя звершилася;
30. Йому належить зростати, а мені маліти.
31. Той, Хто приходить згори, якраз і є найвищий від усіх. Хто із землі, той земний і говорить по-земному. А хто з неба приходить, найвищий від усіх.
32. І що Він бачив і чув, про те й свідкує; і ніхто не приймає свідчення Його.
33. А хто прийняв Його свідчення, той ствердив цим, що Бог істинний.
34. Бо Той, Котрого послав Бог, говорить слова Божі: тому що не мірою дає Бог Духа.
35. Батько любить Сина і все віддав до руки Його.
36. Хто вірує в Сина, має життя вічне; а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий є на ньому.
Івана 4
Ісус та самарянка.
1. А коли Господь дізнався, що фарисеї зачули, що начебто Він збирає і хрестить більше учнів, аніж Іван, –
2. Хоч Сам Ісус не хрестив, а учні Його, –
3. То залишив Юдею і знову повернувся до Галілеї.
4. І належало Йому пройти через Самарію.
5. Тож приходить Він у місто самарійське, що зветься Сіхар, поблизу ділянки землі, котру Яків виділив синові своєму Йосипові.
6. Там була криниця Якова. Ісус, вельми стомившися в дорозі, присів біля криниці; було близько шостої години.
7. Аж надійшла жінка із Самарії набрати води. Ісус озвався до неї: Дай Мені напитися.
8. Бо учні Його якраз подалися до міста купити харчів.
9. Жінка самарянська сказала Йому: Як же Ти, юдей, просиш напитися у мене, жінки-самарянки? Адже юдеї не спілкуються із самарянами.
10. Ісус сказав їй у відповідь: Якби ти знала дар Божий, і Хто говорить тобі: Дай Мені напитися, то сама ти просила б у Нього, і Він дав би тобі воду живу.
11. Жінка сказала Йому: Володарю! Тобі й зачерпнути нічим, а криниця глибока: звідки ж у Тебе вода жива?
12. Невже Ти величніший від батька нашого Якова, котрий дав нам цю криницю, і сам з неї пив, і діти його, і худоба його?
13. Ісус сказав їй у відповідь: Кожний, хто п‘є воду оцю, відчує спрагу знову;
14. А хто буде пити воду, котру Я дам йому, той не відчуватиме спраги повік; бо вода, котру Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15. Жінка сказала Йому: Володарю мій! Дай мені цієї води, щоб мені не мати спраги і не приходити сюди брати.
16. Ісус сказав їй: Піди, поклич твого чоловіка і приходь сюди.
17. Жінка сказала у відповідь: У мене немає чоловіка. Ісус говорить їй: Правду ти сказала, що в тебе немає чоловіка;
18. Бо в тебе було п‘ятеро чоловіків, і той, котрого нині маєш, не чоловік тобі; це справедливо ти сказала.
19. Жінка сказала Йому: Володарю мій! Бачу, що Ти – пророк;
20. Батьки наші поклонялися на оцій горі; а ви кажете, що місце, де треба поклонятися, знаходиться в Єрусалимі.