Біблія

13. І позбирали, і наповнили дванадцять кошів куснів від п’яти ячмінних хлібів, що залишилися в тих, що їли.
14. Тоді люди, які бачили диво, вчинене Ісусом, сказали: Це істинно Той Пророк, Котрий мав прийти у світ.
15. А Ісус, дізнавшись, що хочуть прийти і взяти Його несподівано і настановити царем, знову пішов на гору сам один.
16. А коли настав вечір, то учні спустилися до моря.
17. Вони зайшли в човен і попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже сутеніло, а Ісус не приходив до них.
18. І хвилювалося море од великого вітру.
19. Коли пропливли близько двадцяти п‘яти чи тридцяти стадій, то побачили Ісуса, Котрий простував по морю і наближався до човна, і злякалися.
20. Але Він сказав їм: Це Я, не бійтеся.
21. Вони хотіли допомогти Йому ступити в човен, і негайно човен пристав до того берега, куди пливли.
22. Другого дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що там, окрім одного човна, до якого зайшли учні Його, іншого не було, і що Ісус не заходив до човна з учнями Своїми, а відпливли самі учні Його;
23. А тим часом, припливли з Тиверіяди інші човни, близенько до того місця, де їли хліб після того, як подякував Господь;
24. Отож, коли народ побачив, що тут немає Ісуса, ні учнів Його, то зайшли до човнів і припливли до Капернауму, – шукали Ісуса.
25. А коли знайшли Його на тім боці моря, сказали Йому: Равві! Коли Ти сюди прийшов?
26. Ісус сказав їм у відповідь: Істинно, істинно кажу вам: Ви шукаєте Мене не тому, що бачили дива, але через те, що їли хліб і наситилися;
27. Дбайте не заради харчів скороминучих, але заради їжі, що провадить в життя вічне, котре дасть вам Син Людський; бо якраз на Ньому є ознака Батька і Бога.
28. Отож, сказали Йому: Що нам учинити, щоб звершувати діяння Божі?
29. Ісус сказав їм у відповідь: Ось діяння Боже: Щоб ви вірували в Того, Кого Він послав.
30. На це сказали Йому: А яку Ти покажеш ознаку, аби ми побачили і повірили Тобі? Що Ти вчиниш?
31. Батьки наші споживали манну в пустелі, як написано: Він дав їм їсти хліб з неба.
32. А Ісус сказав їм: Істинно, істинно повідую вам: Не Мойсей дав вам хліба з неба, а Батько Мій дає вам істинний хліб із неба;
33. Бо хліб Божий є Той, Котрий приходить з небес і дає життя світові.
34. На це сказали Йому: Господе! Давай нам хліб такий повсякчас.
35. А Ісус сказав їм: Я є хліб життя, той, хто приходить до Мене, не буде голодним, і той, хто вірує в Мене, не знатиме спраги ніколи.
36. Але Я сказав вам, що ви навіть бачили Мене, і не віруєте.
37. Усе, що дає Мені Батько, до Мене приходить, і того, хто до Мене приходить, не прожену геть.
38. Бо Я зійшов з небес не для того, щоб звершувати волю Мою, але волю Батька, Котрий послав Мене.
39. А воля Батька, Котрий послав Мене, є така, щоб із того, що Він Мені дав, нічого не погубити, але все те воскресити останнього дня.
40. Воля Того, Хто послав Мене, є така, щоб кожний, хто бачив Сина і вірує в Нього, мав життя вічне, щоб Я воскресив його останнього дня.
41. І обурилися на Нього юдеї за те, що Він сказав: Я є хліб, що з небес зійшов.
42. І казали: Чи це не Ісус, Йосипів син, Котрого батька і Матір ми знаємо? Чому ж Він запевняє: Я зійшов з небес?
43. Ісус сказав їм у відповідь: Не ремствуйте поміж собою:
44. Ніхто не може прийти до Мене, якщо не приверне його Батько, Котрий послав Мене; і Я воскрешу його останнього дня.
45. У пророків було написано: І будуть усі навчені Богом. Кожний, хто почув од Батька і навчився, приходить до Мене.
46. Це не те, щоб хтось бачив Батька, окрім Того, Хто є від Бога: Він бачив Батька.
47. Істинно, істинно кажу вам: Хто вірує в Мене, має життя вічне.
48. Я – хліб життя.
49. Батьки ваші їли манну в пустелі і померли;
50. А хліб, Котрий з небес сходить, такий, що той, хто споживає Його, – не помре.
51. Я – хліб живий, що з неба зійшов: хто їстиме цей хліб, буде жити вічно; а хліб, котрого Я дам, є Плоть Моя, котру Я віддам за життя світу.
52. Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: Як Він може дати нам їсти плоть Свою?
53. А Ісус сказав їм: Істинно, істинно кажу вам: Якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити крови Його, то не будете мати в собі життя;
54. А хто їсть Мою Плоть і п‘є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня;
55. Бо Плоть Моя справді є їжа, і Кров Моя справді є питво;
56. Хто їсть Мою Плоть і п‘є Мою Кров, у Мені перебуває, і Я – в ньому;
57. Як послав Мене живий Батько, і Я живу Батьком, так само й той, що їсть Мене, жити буде Мною.
58. Це і є хліб, що зійшов з небес, не так, як батьки ваші їли манну й померли: Хто їсть хліб цей, житиме вічно.
59. Про це повідав Він у синагозі, навчаючи в Капернаумі.
60. Почувши це, чимало з присутніх учнів казали: Які жорсткі слова! Хто може це чути?
61. Але Ісус, гаразд знаючи Сам у Собі, що учні Його ремствують на те, сказав їм: Чи це вас спокушає?