Біблія

4. А ми постійно будемо в молитві і в служінні Слова.
5. І все зібрання прихильно поставилося до цих замірів; і вибрали Стефана, мужа твердої віри, виповненого Духом Святим, і Пилипа, і Прохора, і Никанора, і Тимона, і Пармена, і прозеліта Миколу з Антіохії, –
6. Їх поставили перед Апостолами, і вони, помолившись, поклали на них руки.
7. І слово Боже зростало, і число учнів вельми примножилося в Єрусалимі; і навіть із священиків чимало підкорилися вірі.
8. А Стефан, виповнений вірою і силою, звершував великі дива і ознаки в народі.
9. Декотрі з так званої синагоги лібертинців та кирінейців, і олександрійців, і декотрі з Килікії та Азії почали сперечатися із Стефаном;
10. Але не могли протистояти мудрості і Духові, котрим він говорив.
11. Тоді навчили вони декотрих сказати: Ми чули, як він казав лихі слова на Мойсея і на Бога.
12. І підбурили народ і старших, і книжників, і напали й схопили його, і повели до синедріону.
13. І поставили лжесвідків, котрі казали: Цей чоловік не перестає казати лихі слова на оце святе місце і на закон.
14. Бо ми чули, як він говорив, що Ісус із Назарету зруйнує це місце і змінить звичаї, котрі передав нам Мойсей.
15. І всі, що сиділи в синедріоні, дивлячись на нього, на Стефана, бачили обличчя його, немов лице Ангела.
Діяння 7
Проповідь Стефанова перед синедріоном.
1. Тоді сказав першосвященик: Чи так це?
2. Але він сказав: Мужі-браття і батьки! Послухайте! Бог слави постав перед батьком нашим Авраамом у Месопотамії передніше переселення його до Харану,
3. І сказав йому: Вийди із твоєї землі і з роду твого і з дому батька твого, і піди на землю, котру покажу тобі.
4. Тоді він вийшов із землі халдейської і поселився в Харані; а звідти, по смерті батька його, переселив його Бог на цю землю, на котрій ви нині живете;
5. І не дав йому на ній спадщини на жодний ступінь ноги, а обіцяв дати її на володіння йому і нащадкам його по ньому, коли він був ще бездітним.
6. І сказав йому Бог, що нащадки його будуть переселенцями в чужій землі і будуть у рабстві і в утисках чотириста літ.
7. Але Я, сказав Бог, звершу суд над тим народом, у котрого вони будуть у рабстві; і після того вони вийдуть і будуть служити Мені на цьому місці.
8. І дав йому заповіта обрізання. Після цього породив він Ісаака і обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яків – дванадцятеро патріархів.
9. Патріархи із заздрощів продали Йоcипа до Єгипту, але Бог був з ним.
10. І визволив його від усіх скорбот його, і дарував мудрість йому і прихильність царя, єгипетського фараона, котрий настановив його провідником над Єгиптом і над усім домом своїм.
11. І прийшов голод і велика скорбота на всю землю єгипетську і на ханаанську, і батьки наші не знаходили харчу.
12. А Яків, зачувши, що є хліб у Єгипті, послав туди батьків наших уперше;
13. А коли вони прийшли вдруге, Йосип відкрився братам своїм, і відомий став фараонові родовід Йосипів.
14. Йосип послав покликати батька свого Якова і всіх родичів своїх, – сімдесят п‘ять душ.
15. Яків перейшов до Єгипту і помер сам, і батьки наші.
16. І перенесені були до Сихему і покладені до гробу, котрого купив Авраам за ціну срібла у синів Еммора Сихемського.
17. І з плином часу, як наближалася година звершитися обітниці, про котру присягався Бог Авраамові, народ поширився і примножився в Єгипті.
18. До тих пір, доки постав новий цар, котрий не знав Йосипа;
19. Цей, маючи лихі заміри супроти народу нашого, чинив утиски батькам нашим, примушуючи їх кидати дітей своїх, щоб не залишалися живими.
20. У цей час народився Мойсей і був пречудовим перед Богом, три місяці годували його в домі батька його.
21. А коли викинули його, взяла його донька фараонова і виховала його у себе, як сина;
22. І навчений був Мойсей всієї мудрости єгипетської і був міцний у слові і в справах.
23. А коли йому виповнилося сорок літ, спало йому на серце навідати братів своїх, синів Ізраїлевих;
24. І, забачивши одного з них, котрого кривдили, заступився за нього і помстився за скривдженого, уразив єгиптянина.
25. Він гадав, зрозуміють брати його, що Бог рукою його дасть їм порятунок; але вони не зрозуміли.
26. Наступного дня, коли деякі з них зчинили бійку, він прийшов і схиляв їх до миру, кажучи: Ви – брати; нащо завдаєте кривди один одному?
27. Але той, що кривдив ближнього, відштовхнув його; сказав: Хто тебе настановив старшим і суддею над нами?
28. Чи не хочеш ти вбити й мене, як учора убив єгиптянина?
29. Від цих слів Мойсей утік і став зайшлим на землі мадіанській, де вродилися від нього два сини.
30. По закінченні сорока літ з‘явився йому в пустелі Сінайської гори Ангел Господній у полум‘ї тернового куща, який палав.
31. Мойсей побачив і здивувався з видіння; а коли підходив роздивитися, був до нього голос Господній:
32. Я Бог батьків твоїх, Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова. Мойсей, виповнений трепетом, не смів дивитися.
33. І сказав йому Господь: Скинь взуття з ніг твоїх, бо місце, на котрому ти стоїш, є земля свята;
34. Я бачу утиски народу Мого в Єгипті і чую стогін його; і зійшов визволити його; отож, піди, Я пошлю тебе до Єгипту.
35. Цього Мойсея, котрого вони відкинули, сказавши: “Хто тебе послав провідником і суддею?”, цього Бог через Ангела, що з‘явився йому в терновому кущі, послав провідником і визволителем.