Біблія

14. То що скажемо? Невже неправда у Бога? Зовсім ні;
15. Бо Він каже Мойсеєві: Кого милувати, помилую; кого жаліти, пожалію.
16. Отже, помилування залежить не від того, хто бажає, і не від того, хто прагне, але від Бога, що милує.
17. Бо Писання каже фараонові: Для тебе самого Я поставив якраз тебе, аби показати над тобою силу Мою і щоби проповідувано було ймення Моє по всій землі.
18. Отож, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує.
19. Ти скажеш мені: За що ж іще звинувачують? Бо хто чинитиме опір Його волі?
20. А хто ти, людино, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб скаже виробникові своєму: Навіщо ти отак мене учинив?
21. Чи не має гончар влади над глиною, щоб з тієї ж суміші вчинити одну посудину для почесного використання, а іншу для низького?
22. То й що, коли Бог, бажаючи показати гнів і явити могутність Свою, з великим довготерпінням щадив посудини гніву, готові до загибелі,
23. Щоб разом виявити багатство слави Своєї над посудинами милосердя, котрі Він приготував на славу;
24. Над нами, котрих Він покликав не лише з юдеїв, але також із поганів?
25. Як також в Осії каже: Не Мій народ назву Моїм народом, і не улюблену – улюбленою.
26. І на тому місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, вони названі будуть синами Бога Живого.
27. А Ісая проголошує про Ізраїля: А хоча б сини Ізраїлеві були числом, як пісок морський, лише останок врятується;
28. Бо справу закінчує і невдовзі вирішить по правді, справу рішучу звершить Господь на землі.
29. І, як провістив Ісая: Якби Господь Саваот не залишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і були б схожі на Гомору.
30. То що скажемо? Погани, що не шукали праведности, дістали праведність од віри;
31. А Ізраїль, що шукав Закону праведности, не досяг до Закону праведности.
32. Чому? Тому що шукали не у вірі, а в справах закону, бо спіткнулися об камінь спотикання.
33. Як написано: Ось кладу в Сіоні камінь спотикання і камінь спокуси, але кожний, хто вірує в Нього, не осоромиться.
Римлян 10
Кожний віруючий і той, що прикликає Господа, врятується.
1. Браття! Бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль для спасіння.
2. Бо засвідчую їм, що мають велику ревність до Бога, але не згідно з пізнанням.
3. Бо, не розуміючи праведности Божої і докладаючи зусиль надбати власну праведність, вони не підкорилися праведності Божій.
4. Тому що кінець Закону Христос – для праведности кожного віруючого.
5. Мойсей каже про праведність від Закону: Людина, яка виконала його, живою буде ним.
6. А праведність од віри так говорить: Не кажи в серці твоєму: Хто вийде на небо? Себто Христа звести долу,
7. Або: Хто зійде у безодню? Себто, Христа з мертвих піднести.
8. Але що каже Писання? Близько до тебе слова в устах твоїх, і в серці твоєму, себто слово віри, котре проповідуємо.
9. Бо якщо устами твоїми будеш сповідувати Ісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то врятуєшся;
10. Тому що серцем вірують для праведности, а вустами сповідують для порятунку.
11. Бо Писання запевняє: Кожний, хто вірує в Нього, не осоромиться.
12. Тут немає різниці поміж юдеєм і греком, тому що один Господь у всіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
13. Бо кожний, хто прикличе ймення Господнє, врятується.
14. Але як прикликати Того, в Кого не увірували? Як вірувати в Того, про Кого не чули? Як почути без проповідника?
15. І як проповідувати, якщо не будуть послані? Як написано: Які чудові ноги тих, що благовістять мир та добро!
16. Але не всі підкорилися Євангелії: Бо Ісая каже: Господе! Хто повірив почутому від нас?
17. Отож, віра від почутого, а почуте від Слова Божого.
18. Але запитую: Хіба вони не чули? Навпаки, по всій землі пролинув голос їхній, і до рубежів усієї землі слова їхні.
19. І ще запитую: Хіба Ізраїль не знав? Але перший Мойсей каже: Я викличу у вас ревність не народом, роздратую вас народом нерозважливим.
20. А Ісая сміливо каже: Мене знайшли ті, що не шукали Мене, Я відкрився тим, що не запитували про Мене.
21. А про Ізраїль повідує: Цілісінький день Я простягав руки Мої до народу неслухняного і упертого.
Римлян 11
Не увесь Ізраїль ожорсточиться.
1. Отож, запитую: Невже Бог відкинув народ Свій? Зовсім ні. Бо я також ізраїльтянин, від насіння Авраамового, з коліна Веніяминового.
2. Не відкинув Бог народу Свого, котрого Він наперед знав. Чи не відаєте, що каже Писання врешті про Іллю? Як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
3. Господе! Пророків Твоїх повбивали, жертовники Твої зруйнували, і залишився я один, і душі моєї шукають.
4. А що каже йому Божа відповідь? Я зберіг Собі сім тисяч чоловіків, які не схилили коліна перед Ваалом.