Біблія

5. Так само й нинішнього часу, за вибраною благодаттю, зберігся останок.
6. Але, якщо з благодаті, то не за справи; інакше благодать не була б уже благодаттю. А якщо за справи, то це вже не благодать; інакше справа вже не є справа.
7. То що? Ізраїль, чого шукав, того не дістав; а вибрані дістали, проте інші ожорсточилися.
8. Як написано: Бог дав їм духа приспання, очі, котрі не бачать, і вуха, якими не чують, навіть до сього дня.
9. І Давид повідує: Нехай же буде застілля їхнє сіттю, тенетами і зашморгом на відплату їм;
10. Нехай потьмаряться очі їхні, щоб не бачити, і нехай хребет їхній зігнеться назавжди.
11. Отож, запитую: Невже вони спіткнулися, щоб зовсім упасти? Зовсім ні. Але від їхнього падіння порятунок поганам, аби пробудити в них ревність.
12. А якщо падіння їхнє – багатство світові, і виснаження їхнє – багатство поганам, то тим паче повнота їхня.
13. Вам кажу, поганам: Як Апостол поганів, я прославляю служіння моє;
14. Чи не викличу ревність у співродичів моїх за плоттю і чи не врятую деяких із них?
15. Бо якщо відторгнення їхнє буде замиренням світу, то що буде прийняття ними, як не життя з мертвих?
16. Якщо започаток святий, то й ціле також; і якщо корінь святий, то й гілка також.
17. А якщо деякі з гілок відламалися, а ти, дике оливкове дерево, прищеплене на їхнє місце і стало спільником кореня і соку оливи,
18. То не чванься над гілками: якщо ж усе-таки піднесешся, то пригадай, що не ти корінь тримаєш, але корінь – тебе.
19. Скажи: гілки відламалися, щоб мені прищепитися.
20. Гаразд. Вони відламалися невір‘ям, а ти тримаєшся вірою: Не пишайся, але бійся.
21. Бо якщо Бог не помилував природних гілок, то гляди, чи помилує тебе.
22. Отож, бачиш доброту і суворість Божу: суворість до тих, що відпали, а доброту для тебе, якщо перебуватимеш у благодаті Божій; інакше ти також будеш відтятий.
23. Але й ті, якщо не будуть в невір‘ї, прищепляться, тому що Бог має силу знову прищепити їх.
24. Бо, якщо ти відтятий від дикої за природою оливки і не за природою прищепився до гарної оливи, то тим паче ці природні прищепляться до своєї оливи.
25. Бо не хочу залишити вас, браття, з незвіданою таємницею цією, щоб ви не мріяли про себе, – що ожорсточення сталося в Ізраїлі частково, до часу, поки увійде повне число поганів,
26. І оскільки Ізраїль врятується, як написано: Прийде від Сіону Визволитель і відверне безбожність від Якова;
27. І цей заповіт їм від Мене, коли зніму з них гріхи їхні.
28. У відношенні до благовістя, вони вороги заради вас; а у відношенні до вибрання, улюблені Божі заради батьків.
29. Бо дари і покликання Боже непорушні.
30. Як ви самі колись були неслухняні Богові, а нині помилувані, через непослух їхній,
31. Так само й вони тепер неслухняні для помилування вас, щоб самі вони також були помилувані.
32. Бо всім визначив Бог непослух, щоб всіх помилувати.
33. О, безодня багатства і премудрости і ведення Божого! Які неспогадані судьби Його і шляхи Його, яких не дослідити!
34. Бо хто спізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому?
35. Або хто дав Йому наперед, щоб Він мусив відплатити?
36. Бо все з Нього, Ним і для Нього. Йому слава навіки. Амінь.
Римлян 12
Життя віруючих – служіння Богові.
1. Отож, благаю вас, браття, милосердям Божим, віддайте тіла ваші на пожертву живу, святу, вельми угодну Богові, для розумного служіння вашого;
2. І не спілкуйтеся з віком цим, але вдосконалюйтеся оновленням ума вашого, щоб вам пізнати, що є воля Божа, добра, угодна і досконала.
3. Через дану мені благодать, кожному з вас кажу: Не думайте про себе більше, аніж треба думати, але думайте скромно, в міру віри, котрою кожного Бог наділив.
4. Бо, як в одному тілі в нас багато членів, але не в усіх членів одне і те ж діяння;
5. Отак і ми: численні, але складаємо одне тіло у Христі, а нарізно один для одного члени.
6. Та, згідно з даною нам благодаттю, маємо різні обдаровання, то, чи маєш пророцтво, пророкуй в міру віри;
7. Чи маєш служіння – перебувай у служінні; чи навчитель, – в навчанні;
8. Умовляч (наставник), – умовляй; чи роздавач, – роздавай у простоті, чи старший, – учиняй старшинство старанно; чи доброчинець, – чини добро з радістю.
9. Любов нехай буде невдавана; відвертайтеся од зла; приставайте до добра;
10. Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; з пошаною один одного випереджайте;
11. У ревності не занепадайте; духом горіть; Господові служіть;
12. Утішайтеся надією; у скорботі будьте терплячі, в молитві постійні;
13. У потребах святих беріть участь; будьте гостинні до мандрівників (чужинців);
14. Благословляйте переслідувачів ваших; благословляйте, а не проклинайте.
15. Радійте з тими, що радіють і плачте з тими, що плачуть.