Про служників.
1. Раби, що пiд ярмом, мусять вважати панiв своїх (володарiв) гiдними всякої честi, щоб не було зневаги йменню Божому i вченню.
2. Тi, котрi мають за панiв вiрних, не мають спiлкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вiрнi i улюбленi, i добро чинять їм. Навчай цього i умовляй.
3. Хто навчає iншого i не йде за розумними словами Господа нашого Iсуса Христа i вченням про набожнiсть,
4. Той гордий, нiчого не знає, але захворiв на пристрасть до змагань i суперечок, вiд котрих виникає заздрiсть, розбрат, лихослiв'я, лукавi пiдозри.
5. Намарнi суперечки помiж людьми пошкодженого розуму, чужi iстинi, котрi думають, наче набожнiсть служить для прибутку. Вiддаляйся од таких.
6. Велике надбання - бути набожним i вдоволеним.
7. Бо ми нiчого не принесли у свiт; зрозумiло, що нiчогiсiнько не можемо й винести з нього.
8. Маючи їжу i одежу, будьмо задоволенi з того.
9. А тi, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу i в сiтi, а також у численнi безглуздi i шкiдливi похотi, котрi занурюють людей в бiдування i згубу;
10. Бо корiнь всього лихого є срiблолюбство, котрому вiддавшися, деякi ухилилися од вiри i самi себе пiдвели до багатьох страждань.
11. А ти, чоловiче Божий, ухиляйся вiд цього, та сягай успiху в правдi, набожности, вiрi, любовi, терпiннi й покорi;
12. Спонукай гарним прикладом вiри, тримайся вiчного життя, до котрого ти якраз i покликаний, i показав сумлiнне сповiдування перед багатьма свiдками.
13. Перед Богом, що все животворить, i перед Христом Iсусом, Котрий засвiдчив перед Понтiєм Пилатом сумлiнне сповiдування, заповiдаю тобi
14. Пильнувати цю заповiдь чисто i бездоганно, аж навiть до з'явлення Iсуса Христа,
15. Котре свого часу вiдкриє блаженний i єдиний могутнiй Цар тих, що царюють, i Господь тих, що володарюють,
16. Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному свiтлi, Котрого нiхто з людей не бачив i бачити не може. Йому честь i держава вiчна! Амiнь.
17. Багатих у теперiшньому часi умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою i сподiвалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости;
18. Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатiли добрими вчинками, були щедрими i приязними,
19. Збираючи собi скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вiчного життя.
20. О, Тимофiю! Бережи заповiдi, що тобi повiданi, ухиляйся вiд негодящого марнослiв'я i суперечок неправдивого знання,
21. Котрому вiддавшись, деякi ухилилися од вiри. Благодать з тобою. Амiнь.
Друге Послання до Тимофія
2 Тимофія 1
Бог зміцнює віруючого в силі.
1. Павло, волею Божою Апостол Ісуса Христа, за обітницею життя у Христі Ісусі,
2. Тимофієві, улюбленому синові: благодать, милість, мир від Бога Вітця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Дякую Богові, Котрому служу від прабатьків із чистою совістю, що безнастанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень і вночі;
4. І бажаю бачити тебе, пригадуючи сльози твої, щоб мені виповнитися радістю,
5. Пригадуючи нелицемірну віру твою, котра передніше жила в бабусі твоїй Лоїді і матері твоїй Евникії; певен, що вона є також у тобі.
6. Із цієї причини нагадую тобі, щоб ти розігрівав дара Божого, котрий в тобі через покладання рук моїх,
7. Бо дав нам Бог духа не остраху, але сили і любови, та цнотливости.
8. Отож, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в‘язня Його; але страждай з благовістям (Христовим) силою Бога,
9. Що врятував нас і покликав званням святим, не за справи наші, але за Своєю волею і благодаттю, що дана нам у Христі Ісусі передніше вічних часів.
10. А нині відкрилося з‘явою Рятівника нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і явив життя і нетління через Євангелію,
11. Для котрої я настановлений проповідником і Апостолом, і навчителем поганів.
12. З цієї причини я так страждаю; але не соромлюся. Бо я знаю, в Кого увірував, і певний, що Він має силу зберегти запоруку мою на той день.
13. Дотримуйся взірця розважливого вчення, котре ти чув од мене, з вірою і любов‘ю у Христі Ісусі.
14. Бережи добру запоруку Духом Святим, що живе у нас.
15. Ти знаєш, що всі азійські залишили мене; в тому числі й Фігел та Гермоген.
16. Нехай же подасть Господь милість домові Онисифоровому за те, що він неодноразово опікувався мною і не соромився ланцюгів моїх,
17. Але, коли був у Римі, то з великою ревністю шукав мене і знайшов.
18. Нехай же подасть йому Господь надбати милість у Господа того дня; а скільки він служив (мені) в Ефесі, ти краще знаєш.
2 Тимофія 2
Віруючий в Ісуса має дотримуватися правди, любови і миру.
1. Отож, сину мій, зміцнюйся в благодаті Христом Ісусом;
2. І що чув од мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, котрі будуть спроможні навчати й інших.
3. Отож, перенось (терпи) страждання, як добрий вояк Ісуса Христа.
4. Жодний вояк не зв‘язує себе справами житейськими, щоб догодити військовому старшині.
Вы читаете Біблія
