7. Я боровся вперто й терпляче, діяння звершив, віру зберіг.
8. А зараз готується мені вінець правди, котрого мені дасть Господь, праведний Суддя, того дня, і не лише мені, але також усім, хто полюбив з‘явлення Його.
9. Постарайся прийти до мене якомога скоріше.
10. Бо Дімос залишив мене, полюбивши нинішній вік (світ), і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, а Тит у Долматії, один Лука зі мною.
11. Марка візьми і приведи із собою, бо він мені потрібний для служіння.
12. А Тихика я послав до Ефесу.
13. Коли підеш, принеси фелонь (плаща), котрого я залишив у Троаді в Карпа, і книжки, особливо шкіряні (пергаментні).
14. Котляр Олександр накоїв чимало мені лиха. Нехай віддасть йому Господь за справами його!
15. Ти його остерігайся також, бо він вельми чинив спротив нашим словам.
16. При першій моїй обороні нікого не було зі мною, але всі мене залишили. Нехай же не зарахується їм.
17. А Господь постав переді мною, і зміцнив мене, щоб через мене утвердилося благовістя і почули всі погани; і я визволився з левових щелепів.
18. І визволить мене Господь від усякого лихого вчинку, і збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні. Амінь.
19. Вітай Прискиллу й Акилу і дім Онисифора.
20. Ераст залишився в Коринті; а Трохима я залишив недужого у Мілеті.
21. Постарайся прийти до зими. Вітають тебе Еввул, і Пуд, і Лин, і Клавдія, і всі браття.
22. Господь Ісус Христос з духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.
Послання до Тита
Тита 1
Церкви мають очолюватися мужами бездоганними
1. Павло, слуга Божий, Апостол Ісуса Христа, через віру вибраних Божих і пізнання істини, що стосується благочестя.
2. У надії вічного життя, яку обіцяв незрадливий у слові Бог передніше вічного часу,
3. А Свого часу явив Своє слово у проповіді, дорученій мені з повеління Рятівника нашого, Бога, -
4. Титові, істинному синові через спільну віру: благодать, милість і мир від Бога Вітця і Господа Ісуса Христа, Рятівника нашого.
5. Я для того залишив тебе на Кріті, щоб ти завершив недокінчене і настановив по всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:
6. Якщо хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, дітей має вірних, що не відають докору за розпусту чи непокору,
7. Бо єпископ має бути бездоганний, як Божий домобудівник, не зарозумілий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не корисливий,
8. Але гостинний до зайшлих, добролюбець, цнотливий, справедливий, доброчинний, розважливий,
9. Що тримається найпевнішого слова, згідно з ученням, щоб він був спроможний і напучувати у справжньому вченні і тих, що чинять спротив, викривати.
10. Бо є чимало й непокірних балакунів і блудників, надто ж із обрізаних,
11. Котрим треба загороджувати уста: вони-бо розбещують цілі доми, навчаючи, чого не варто, з огидного користолюбства.
12. Це з них самих один віршотворець сказав: крітяни завжди брехливі, хижі звірі, утробища ліниві.
13. Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були міцні у вірі.
14. Не зважаючи на юдейські байки і приписи людей, котрі ухиляються від істини.
15. Для чистих все чисте; а для опоганених і невіруючих немає нічого чистого, але опоганені розум їхній і совість.16. Вони кажуть, що знають Бога; а справами зрікаються, будучи огидними і непокірними, і не здатними на жодну добру справу.
Тита 2
Обов'язки членів церкви: літніх, юнаків і служників.
1. А ти повідуй те, що відповідає вченню (Христовому):
2. Щоб літні чоловіки були пильними, поважними, доброчинними, міцні у вірі, в любові і в терпінні.
3. Щоб літні жінки також одягалися так, як пристойно святим, не були наклепницями, не ставали рабинями пиятики, навчали добра.
4. Щоб навчали молодих дружин любити (своїх) чоловіків та голубити дітей,
5. Щоб цнотливими були, чистими, дбайливі в домі, добрі, покірні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Слово Боже.
6. Юнаків також умовляй бути доброчесними.
7. У всьому виявляй у собі взірець добрих справ, в учителюванні чистоту, поважність, неушкодженність,
8. У слові розважливість, бездоганність, щоб супротивник був посоромлений, не маючи чогось недоброго сказати про нас.
9. Рабів умовляй коритися своїм володарям, догоджати їм у всьому, не суперечити.
10. Не красти, але виявляти всю добру вірність, щоб вони у всьому були окрасою вчення Рятівника нашого, Бога.
11. Бо з'явилася благодать Божа, рятівна для всіх людей,
12. Що навчає нас, щоб ми, відкинувши нечестя і світські похоті, цнотливо, правдиво і доброчинно жили нинішнього віку.
13. Наджидаючи щасливої надії і з'яви великого Бога і Рятівника нашого Ісуса Христа.
Вы читаете Біблія
×