24. І до Посередника нового Заповіту Ісуса, і до крови кроплення, що говорить краще, аніж Авелева.
25. Глядіть, не відвертайтеся од того, що промовляє. Якщо ті, що не послухали того, хто промовляв на землі, не уникли покарання, то тим паче не уникнемо й ми, якщо відвернемося від Того, Хто промовляв з небес.
26. Котрого голос тоді захитав землю, і Котрий нині дав таку обіцянку: Ще раз захитаю не тільки землю, але й небо.
27. Слова “ще раз” означають зміну розхитаного, як утвореного, щоб існувало непохитне.
28. Отож, ми, приймаючи царство непохитне, будемо берегти благодать, якою будемо служити вельми угодно Богові, із благоговінням і страхом.
29. Тому що Бог наш є вогонь, що поглинає.
Євреїв 13
Прикінцеві повчання і зичення в добрій волі Апостола для віруючих
1. Братня любов нехай буде поміж вами.
2. Гостинности не забувайте, бо через неї деякі, не відаючи, виявили гостинність Ангелам.
3. Пам‘ятайте в‘язнів так, наче ви також були з ними в кайданах, і страдників, бо ви й самі є в тілі.
4. Нехай у всіх буде шлюб чесний та ложе непорочне; а блудників і перелюбців судить Бог.
5. Майте вдачу не грошолюбну, вдовольняйтеся тим, що є; бо Сам сказав: Не залишу тебе і не покину тебе,
6. Тому-то ми сміливо кажемо: Господь мені помічник, і не злякаюся: що учинить мені людина?
7. Згадуйте наставників ваших, котрі проповідували вам Слово Боже, і, споглядаючи на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.
8. Ісус Христос учора і сьогодні, і навіки Той Самий.
9. Не захоплюйтеся усілякими і чужими ученнями; бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не стравами, від котрих не дістали користі навіть такі, що займаються ними.
10. Ми маємо жертовника, від котрого не мають права насичуватися служники скинії.
11. Оскільки тіла тварин, котрих кров для очищення гріха вноситься першосвящеником до святині і спалюється поза табором,
12. То Ісус також, щоб освятити людей кров‘ю Своєю, постраждав поза брамою.
13. Отож, вийдемо до Нього за табір, несучи Його наругу;
14. Бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього.
15. Отож, будемо через Нього безугавно приносити Богові пожертву хвали, себто плід уст, що прославляють ймення Його.
16. Не забувайте також доброчинства і приязні (товаристкости), бо такі пожертви гаразд угодні Богові.
17. Підкоряйтеся наставникам вашим і будьте покірні, бо вони безнастанно клопочаться за душі ваші, як такі, що забов‘язані дати звіт; щоб вони чинили це з радістю, а не зітхаючи, бо це для вас не корисне.
18. Моліться за нас; бо ми певні, що маємо добру совість, тому що у всьому бажаємо поводитися чесно.
19. А особливо прошу чинити це, щоб я скорше був вам повернений.
20. А Бог миру, що з мертвих підніс великого Пастиря овечок кров‘ю заповіту вічного, Господа нашого Ісуса Христа,
21. Нехай удосконалить вас у всілякій добрій справі, на виконання волі Його, здійснюючи у вас те, що Йому вельми угодне через Ісуса Христа. Йому слава на віки вічні. Амінь.
22. Прошу вас, браття, прийміть це слово напучування; а я небагато й написав вам.
23. Знайте, що брат наш Тимофій звільнений; і я разом із ним, якщо він невдовзі прийде, побачу вас.
24. Вітайте усіх наставників ваших і всіх святих. Вітають вас італійські.
25. Благодать з усіма вами. Амінь.
Послання Якова
Якова 1
Випробування віри.
1. Яків, служник Бога і Господа Ісуса Христа, дванадцятьом колінам, що у Розпорошенні, – радійте!
2. З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте у різноманітні спокуси,
3. Знаючи, що випробування вашої віри утворює терпіння;
4. А терпіння мусить мати досконалий вплив, щоб ви були досконалі в усій повноті, без жодної вади.
5. А якщо у когось із вас бракує мудрости, нехай просить у Бога, Котрий дає всім щиро і без докорів, – він дістане її.
6. Але нехай просить з вірою, без жодного сумніву, бо той, що має сумнів, схожий на морську хвилю, що її піднімає вітер і розгойдує;
7. І нехай не сподівається така людина одержати щось від Господа.
8. Людина з подвійними думками не утверджена на всіх шляхах своїх.
9. Нехай хвалиться брат принижений високістю своєю.
10. А багатий – приниженням своїм, тому що він знебудеться, мов цвіт на траві;
11. Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, щезає краса її виду; так зав‘яне й багатий на шляхах своїх.
12. Блаженна людина, котра переносить спокуси, тому що після випробування вона дістане вінець життя, котрого обіцяв Господь тим, хто любить Його.
13. Спокушуваний, ніхто не кажи: Бог мене спокушає; тому що Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
Вы читаете Біблія
×