Біблія

14. Але кожний зазнає спокуси, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю;
15. А похіть, започаткувавшись, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16. Не вдавайтеся, браття улюблені, до омани:
17. Усіляке добре давання і всілякий дар досконалий походить згори, від Батька світів, у Котрого немає зміни чи навіть тіні переміни.
18. Він зажадав, і породив нас словом істини, щоб ми стали певним першопочатком Його творінь.
19. Отож, браття мої улюблені, нехай кожна людина буде швидка на слухання й повільна на слова і повільна на гнів;
20. Бо гнів людини не утворює правди Божої.
21. А тому відхиливши всіляку нечистоту і останок злоби, в покорі прийміть насаджуване слово, котре може врятувати ваші душі.
22. Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, що обдурюють самі себе.
23. Бо хто слухає слово і не виконує, той схожий на чоловіка, котрий розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:
24. Він подивився на себе, відійшов – і відразу забув, який він.
25. А хто загляне пильно в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той буде не слухачем забудькуватим, але виконавцем справи, блаженний буде у своїм діянні.
26. Якщо хтось з-поміж вас гадає собі, що він побожний, і не впокорює свого язика, а зваблює своє серце, у того марна побожність.
27. Чиста і непорочна побожність перед Богом і Батьком оця, щоб допомагати сиротам і вдовам у їхніх скорботах і оберігати себе неопоганеним від світу.
Якова 2
Багаті вірою – спадкоємці Царства Божого.
1. Браття мої! Майте віру в Ісуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особу.
2. Бо якщо до зібрання вашого зайде чоловік із перснем золотим, у пишній одежі, і зайде також бідака у вбогому вбранні,
3. І ви, з огляду на одягнутого в багату одіж, скажете йому: Тобі краще ось тут присісти, а бідному скажете: Ти стань он там, або сідай тут, біля ніг моїх,
4. То чи не вдаєтеся ви до пересуду у собі і чи не стаєте ви суддями з недобрими замірами?
5. Послухайте, брати мої улюблені: чи не вбогих світу вибрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, котре Він обіцяв тим, що люблять Його?
6. А ви зневажили бідного! Чи не багаті чинять вам утиски, і чи не вони тягнуть вас до суду?
7. Чи не вони ганьблять добре ймення, котрим ви називаєтеся?
8. Якщо ви виконуєте закон царський, за Писанням: Полюби ближнього твого, як себе самого, – добре чините;
9. Але якщо чините з упередженням, то гріх чините і перед законом виявляєтеся злочинцями.
10. Бо хто дотримується всього закону і згрішить в чомусь одному, той стає у всьому винуватий.
11. Бо Той Самий, Котрий сказав: Не чини перелюбу, сказав також: Не убий, а тому, якщо ти не чиниш перелюбу, але заб‘єш, то ти також злочинець закону.
12. Так запевняйте і так чиніть, як такі, що будете засуджені за законом свободи.
13. Тому що суд без милости тому, хто не виявив милости; милість – бо стає вищою понад судом.
14. Яка людині користь, браття мої, якщо хтось каже, що він має віру, а справ не має? Чи може ця віра врятувати його?
15. Якщо брат чи сестра нагі і не мають засобів для щоденного прожитку,
16. А хто-небудь із вас скаже їм: Ідіть з миром, грійтеся і харчуйтеся, але не дасть їм необхідного для тіла: яка користь?
17. Так само й віра, якщо не має добрих справ, то мертва сама в собі.
18. Але скаже хто-небудь: Ти маєш віру, а я маю справи: покажи мені віру твою без справ твоїх, а я покажу тобі віру мою зі справ моїх.
19. Ти віруєш, що Бог єдиний: і добре чиниш; але й демони вірують і тремтять.
20. Але чи хочеш знати, легковажна людино, що віра без добрих справ мертва?
21. Чи не справами виправдався Авраам, батько наш, поклавши на жертовник Ісаака, сина свого?
22. Чи бачиш, що віра сприяла діянням його, і справами віра досягла досконалости?
23. І справдилося слово Писання: Вірив Авраам Богові, і це зараховано йому у праведність, і він названий другом Божим.
24. Чи бачите, що людина виправдовується справами, а не вірою лише?
25. Так само й блудниця Рахав – чи не діянням виправдалася, коли прийняла вивідувачів і відпустила їх іншим шляхом?
26. Ось чому, як тіло мертве без духа, так і віра мертва без добрих справ.
Якова 3
Застереження перед гріхами уст.
1. Браття мої! Не всі ставайте учителями, відаючи, що зазнаємо більшого осуду.
2. Бо всі ми багато згрішили. Хто не грішить у слові, той муж досконалий, який може упокорити також усе тіло.
3. Ось, ми вкладаємо вудила до рота коням, щоб вони підкорялися нам, і впливаємо на їхнє тіло.
4. Ось і кораблі, хоч які вони великі, і хоч які потужні вітри їх носять, невеличким стерном скеровуються, куди прагне стерновий;
5. Так само й наш язик – невеликий член, однак багато важить. Глянь, невеликий вогник, а скільки речей може спалити;