13. Звідки мені [взяти] м'яса, щоб дати всьому народові цьому? Бо вони плачуть переді мною і кажуть: Дай нам м'яса, щоб ми могли їсти.
14. Я один не можу нести народу цього, тому що він заважкий для мене.
15. Коли Ти отак чиниш зі мною, то [краще] умертви мене, я благаю Тебе, якщо я знайшов милість перед очима Твоїми, щоб мені не бачити нещастя мого.
16. І сказав Господь Мойсеєві: Збери Мені сімдесят мужів із старшин Ізраїля, котрих ти знаєш, що вони старшини, і наглядачів, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони були там з тобою.
17. Я зійду, і буду говорити там з тобою, візьму від Духа, який на тобі, і покладу його на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив.
18. А народові скажи: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м'ясо. Оскільки ви плакали вголос перед Господом і казали: "Хто дасть нам м'ясо їсти? Добре нам було в Єгипті", – то й дасть вам Господь м'ясо, і будете їсти.
19. Не один день будете їсти, не два дні, не п'ять, не десять днів і не двадцять днів.
20. Але цілісінький місяць, аж доки не вийде воно з ніздрів і не стане для вас огидним, за те, що ви зневажили Господа, котрий серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: "Нащо нам було виходити з Єгипту?"
21. І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піших в народі цьому, що [я] серед нього; а Ти говориш: "Я дам їм м'ясо, і будуть їсти цілий місяць".
22. Чи заколоти всіх овець і волів, щоб їм стало? Чи вся риба морська збереться, щоб задовольнити їх?
23. І сказав Господь Мойсеєві: Хіба рука Господня закоротка? Нині ти побачиш, чи справдиться слово Моє до тебе, чи ні .
24. Мойсей вийшов, переказав народові слова Господні, і зібрав сімдесят мужів із старшин народу, і поставив їх біля скинії.
25. І зійшов Господь у хмарині, і говорив з ним, і, взявши від Духа, котрий на ньому, дав на сімдесят мужів старшин. І коли спочив на них Дух, вони почали пророкувати, не припиняючи.
26. Двоє з мужів залишилися у стані; одному ім'я Елдад, а другому ім'я Медад; і на них спочив Дух, і вони пророкували у стані.
27. І прибіг хлопчак, і повідав Мойсеєві, і сказав: Елдад і Медад пророкують у стані.
28. У відповідь на це Ісус, син Навинів, служитель Мойсея, один із вибраних його, сказав: Пане мій Мойсею! Заборони їм.
29. Але Мойсей сказав йому: Чи ти не ревніший за мене? О, якби всі у народі Господньому були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них!
30. І повернувся Мойсей до стану, він і старшини Ізраїлеві.
31. І знявся вітер од Господа, і приніс від моря перепілок, і накидав їх біля стану, на один день шляху по один бік, і на день шляху по другий бік біля стану, майже на два лікті од поверхні землі.
32. І підвівся народ, і цілий той день, і всю ніч, і увесь наступний день збирали перепілок; і хто мало збирав, той зібрав десять хомерів; і порозкладали їх для себе довкола табору.
33. Те м'ясо було ще між їхніми зубами, його ще не з'їли, а гнів Господній спалахнув на народ, і вразив Господь народ вельми значною виразкою.
34. І назвали ім'я місцю тому: Ківрот-Гаттаава, тому що там поховали примхливий народ.
35. Від Ківрот-Гаттаави рушив народ до Гацероту, і залишився в Гацероті.
Числа 12
1. І дорікали Маріям і Аарон Мойсеєві за дружину єфіопку, котру він узяв; бо він узяв [за себе] єфіопку;
2. І сказали: Чи через одного Мойсея говорив Господь? Чи не казав Він і нам? І почув [це] Господь.
3. А тоді Мойсей був чоловіком найсумирнішим із усіх людей на лиці землі.
4. І сказав Господь несподівано Мойсеєві та Ааронові і Маріям: Вийдіть ви троє до скинії зібрання. І вийшли всі троє.
5. І зійшов Господь у стовпі хмари, і зупинився біля входу скинії, і покликав Аарона і Маріям, і вийшли вони обидвоє.
6. І Він сказав (Господь): Слухайте зараз слова Мої: Якщо є серед вас пророк Господній, то Я відкриюся йому у видінні, уві сні мовитиму йому.
7. Але не так із служником Моїм Мойсеєм; він-бо вірний у всьому домові Моєму.
8. Устами до уст говорю Я з ним, і явно, а не у видіннях, і образ Господа він бачить; як же ви не побоялися дорікати служникові Моєму, Мойсеєві?
9. І запалав гнів Господній на них, і Він відійшов.
10. І хмарина відійшла од скинії, і ось, Маріям покрилася проказою, мов снігом. Аарон глянув на Маріям, і ось, вона в проказі.
11. І сказав Аарон Мойсеєві: Пане мій! Не поклади нам за гріх, що ми вчинили легковажно і згрішили.
12. Не допусти, щоб вона була, як мертва [дитина], коли вона виходить із лона матері, зітліла вже на половину тіла.
13. І заволав Мойсей до Господа, говорячи: Боже, уздоров її зараз!
14. І сказав Господь Мойсеєві: Якби батько її плюнув їй в обличчя, то чи не мусила б вона соромитися сім днів? Отож, нехай буде вона замкнена сім днів поза станом, а відтак знову нехай приймуть її.
15. І пробула Маріям в ув'язнені поза станом сім днів, і народ не рушав у дорогу, аж доки не повернулася Маріям.
Числа 13
1. Після цього народ рушив із Гацероту і зупинився в пустелі Паран.
2. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
3. Пошли від себе людей, щоб вони оглянули землю ханаанську, котру Я даю синам Ізраїля; по одному чоловікові од коліна батьків їхніх пошліть, головних із них.
4. І послав їх Мойсей з пустелі Паран, з веління Господнього, і всі вони мужі старшини у синів Ізраїля.
5. Ось імена їхні: з коліна Рувимового Шаммуа, син Заккурів;
6. Із коліна Симеонового Шафат, син Хоріїв;
7. Із коліна Юдиного Калев, син Єфунни;
8. Із коліна Іссахарового – Їґ'ал, син Йосипів.
9. Із коліна Єфремового Осія, син Навинів;
Вы читаете Біблія
