Історiя християнства в Україні

Після закінчення земного життя понтифіка, 8 квітня 2005 року уперше в історії православної церкви у Володимирському соборі, що належить до Київського патріархату, відправили службу Божу за упокій глави Римо-Католицької церкви, адже християнин Кароль Войтила доклав чимало зусиль для порозуміння віруючих різних конфесій. Іван Павло ІІ – перший Папа, який побував у багатьох православних церквах, в тому числі і в Україні. Православні багатьох країн приходили на його меси. Україну Іван Павло II назвав колискою християнської культури всього європейського сходу.
БОЖА НИВА
Що ж росте тепер на Божій ниві України? Більше 97% зареєстрованих релігійних громад є християнськими. Приблизно половина з них є православної традиції. Решту майже порівну поділяють католики та протестанти. До категорії традиційних Церков належать три основні суб’єкти православної юрисдикції, Українська Греко-Католицька та Римо-Католицька Церкви, вірменські громади, протестантські конфесії лютеран, баптистів, п’ятидесятників.
Три основні суб’єкти православної юрисдикції:
Українська Православна Церква Київського Патріархату, очолювана митрополитом Київським i всієї України-Руси Філаретом;
Українська Автокефальна Православна Церква, очолена патріархом Київським i всієї України Дмитрiєм (Яремою);
Українська Православна Церква (в юрисдикції Московського Патріархату), на чолі з митрополитом Київським i всієї України Володимиром (Сабоданом).
Також існує Руська Православна Церква, безпосередньо підпорядкована патріарху Московському i всієї Русі Алексію II.
У червні 1994 року було зареєстровано Руську Iстинно-Православну Церкву, яка з 1927 року перебувала на нелегальному становищі. Сьогодні її очолює архієпископ Лазар (Журбенко), який проживає в Одесі. У 1982 році він прийняв хіротонію від ієрархів Руської Православної Церкви за кордоном.
Сьогодні в Україні існують три конфесії Католицької Церкви:
Українська Греко-Католицька Церква, яку очолює кардинал Любомир Гузар;
Римо-Католицька Церква в Україні, яку очолює кардинал Мар'ян Яворський;
Вірменська Католицька Церква.
В Україні представлена також одна з “дохалкедонських” Церков – Вірменська Апостольська Церква, яку очолює Преосвященний владика Григоріс Буніатян, осідок якого знаходиться у Львові.
До найчисельніших протестантських конфесій належать адвентисти, баптисти, лютерани, п’ятидесятники, харизмати та інші. “Є різниця між служіннями, та Господь той же самий. Є різниця й між діями, але Бог той же самий, що в усіх робить усе” (1 Кор. 12).
Дуже втішно, що в Україні стрімко зростають нові та відроджуються старі храми. У травні 1995 року в Києві було відкрито відновлений прекрасний пам’ятник княгині Ользі, роботи Івана Кавалерiдзе, що був зруйнований у 1920 році. “І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться” (1 Кор. 12.26).
На початку вересня 2004 року відбулася презентація українського видання Біблії. Книга вийшла накладом 10 тисяч примірників, її безкоштовно роздали священикам Київського патріархату. Біблія була перекладена з російської мови. Настоятель УПЦ КП Філарет зазначив, що Старий Завіт він з групою колег переклав ще в часи Радянського Союзу.
У грудні 1995 року було підписано президентський Указ “Про заходи по відновленню видатних пам’ятників історії та культури – комплексу Золотоверхого Михайлівського монастиря i Успенського собору Києво-Печерської лаври”. За лічені місяці закипіла робота i столичні храми почали воскресати прямо на очах.
Було б добре якби будуючи нове, не забували піклуватися за тим, що вже є. Так, багато говорилося про катастрофічний стан Печерської Лаври. Державних коштів вистачає лише на побілку фасаду, а тим часом ґрунтові та стічні води руйнують стіни, обвалюється штукатурка, гинуть фрески... Щоб покращити ситуацію, необхідно якнайшвидше відремонтувати дренажну систему. Зрозуміло, що це дорого, але економія тут неприпустима, адже така святиня у нас одна!
СИМИРЕНКІВСЬКА ЦЕРКВА
Якщо скласти рейтинг найшанованіших православних храмів Черкащини, то одне з найповажніших місць буде належати Свято-Троїцькій церкві у Млієві Городищенського району. Церква була побудована 1858 року коштом родини Симиренків – видатних підприємців та меценатів. У цьому храмі підносили щиросердечні молитви кращі представники тогочасної української еліти, які часто гостювали у Млієві. Тут отримували розраду для стомлених випробуваннями душ Тарас Шевченко, автор слів гімну “Ще не вмерла Україна” Павло Чубинський, чільні громадівці, народники та багато інших славних синів і доньок України. Храм є частиною не лише місцевої, а і всеукраїнської історичної спадщини.
У роки войовничого атеїзму більшовики перетворили церкву на клуб. Релігійна община була розпущена 24 липня 1924 року. І живі ще свідки, які бачили, як скидали дзвони й хрест, як били вікна, палили ікони, хоругви… Навколо церкви знаходився родинний цвинтар з білими мармуровими надмогильними пам’ятниками і склепами. Пам’ятають люди, як, загнавши техніку, розрівняли могили і добудували фойє клубу, щоб веселитися на кістках знаменитих на весь світ земляків.
В роки війни церква дарувала людям надію. Настоятель храму Юхим Сподаренко мав тісний зв’язок із партизанами, за що у 1943 році був закатований фашистами.
У людських душах завжди жевріла надія про відновлення храму. Живучи в Канаді, нащадок славетного роду Тетяна Симиренко завжди душею була з Млієвом. Їй боліло, що у церкві, збудованій на кошти її сім’ї, знаходиться клуб.
22 вересня 2000 року вічне слово Боже знову зазвучало у своєму домі. Віруючим спочатку дали прибудову (кабінет оркестру). У 2003 році релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату вдалося вибороти законне право на володіння усім приміщенням.
– Незважаючи на різноманітні труднощі, я щасливий, що несу своє служіння у Млієві, – говорить настоятель Свято-Троїцької церкви отець Іван Осейко. – Радий, що можу докласти частинку і своєї праці до відродження храму. Відбудова кожного Дому Божого є справою надзвичайно почесною. А повернення до життя церкви, яка має таку давню й славну історію, додає ще більше відповідальності… Десятиліття безвір’я і так зробили свою спустошливу справу. Доводиться, ніби у древні апостольські часи, нести людям благу звістку про спасіння, про необхідність покаяння. Поговориш із людиною, поясниш головне завдання Церкви Христової і бачиш, як у спогадах спливають давні розповіді старших про колишню велич Симиренківського храму, а десь у глибині душі пробуджується потреба віри. Тобто, незважаючи на численні проблеми, наша церква продовжує виконувати свою головну місію – служити Всевишньому, бути людям зразком чистоти й святості…
Збереження усього існуючого та відновлення втраченого, що стосується життя й діяльності видатних земляків Симиренків, повинно стати для нас справою честі! Це наш синівський обов’язок. Відновлення Симиренківської родинної церкви 2006 року внесли в державну програму “Золота підкова Черкащини”.
ЗАЯВА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
24 березня 2005 року, під час зустрічі офіційної делегації Константинопольського Патріархату з Президентом України Віктором Ющенком, глава делегації архієпископ Скопельський Всеволод (Майданський) зробив важливу заяву. Ось її текст: “Матір-Церква, Константинопольський Патріархат, вважає, що її дочка – Московський Патріархат – має ту канонічну територію, яка існувала в цій Церкві до 1686 року. Підпорядкування Київської Митрополії під Московську Церкву було здійснено Патріархом Діонісієм без згоди і затвердження