ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживан¬ня та інших обставин.
Ще одним принципом є принцип змагальності. При розгляді справи у суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здій¬снює прокурор. У випадках, передбачених Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник.
Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судо¬вому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Функція розгляду справи покладається на суд.
КПК України регулює також питання щодо розподілу судових витрат і, зокре¬ма, щодо оплати праці адвоката. Так, відповідно до положень Кодексу судові ви¬трати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані пе¬рекладачам, або приймаються на рахунок держави. При визнанні підсудного вин¬ним суд постановляє стягти з нього судові витрати. У тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стяг¬нені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених. Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.
При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох.
Судові витрати у разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані з виплатою сум перекладачеві, приймаються на рахунок держави.
Оплата праці захисника в разі його участі у справі за призначенням провадить¬ся за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів Ук¬раїни. Відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них.
8.2. Участь адвоката у слідчих діях. Сутність, методика, значення, тактика. Оскарження адвокатами дій слідчого.
Участь адвоката у слідчих діях має бути спрямована на забезпечення обвину¬ваченому, підозрюваному і підсудному їх прав.
Обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому КПК України порядку ви-несена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після призначення спра¬ви до судового розгляду обвинувачений називається підсудним.
Обвинувачений має право: знати, в чому його обвинувачують; давати показан¬ня з пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися після закінчення досу-дового слідства або дізнання з усіма матеріалами справи; брати участь у судовому
розгляді в суді першої інстанції; заявляти відводи; подавати скарги надії і рішен¬ня особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, а за наяв¬ності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.
Підсудний має право на останнє слово.
Підозрюваним визнається:
1) особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину;
2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.
Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав — на забез¬печення безпеки.
Про роз'яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі затримання або постанові про застосування запобіжного заходу.
Адвокат має слідкувати, щоб у протоколі про кожну слідчу дію були зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки, у прото¬колах слідчих дій обмежуються відомостями про цю особу в порядку, передбаче¬ному Кодексом.
Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомлюватися з протоколом особисто.
Вставки і поправки повинні бути застережені в протоколі перед підписами.
Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а та¬кож перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були при¬сутні або брали участь у проведенні цієї дії. Якщо хто-небудь з цих осіб через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то для підписання протоколу запрошується стороння особа. До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схе-ми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст.
Коли особа, що брала участь у проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію.
Адвокат також повинен слідкувати за дотриманням правил застосування звуко-запису, якщо такий використовується під час здійснення слідчих дій. Так, звукоза¬пис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і об¬ставин події та при проведенні інших слідчих дій під час досудового розслідування.
При проведенні слідчих дій із застосуванням звукозапису про це повідомля¬ються всі учасники слідчої дії до її початку. Фонограма повинна відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.
Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на
фонограму. Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, скла¬дається з додержанням правил цього Кодексу. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, профтехнічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учас¬никам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. В разі відтво¬рення звукозапису показань під час проведення іншої слідчої дії про це зазна-чається у протоколі відповідної слідчої дії. Під час проведення очної ставки відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.
У разі пред'явлення учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку з закінчен¬ням досудового розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а в разі клопотання — і іншим учасникам процесу. Фонограма в опе¬чатаному вигляді зберігається разом із справою.
Кінозйомка, відеозапис можуть застосовуватися у проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події та у процесі проведення інших слідчих дій. Учасники слідчої дії повідомляються про застосування кінозйомки, відеоза-пису до початку цієї дії. Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки, віде-острічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол. Процесуальне оформлення застосування кінозйомки, відео-запису і демонстрування кінострічки, відеострічки під час проведення іншої слідчої дії, пред'явлення матеріалів справи у зв'язку з закінченням досудового розслідування, а також під час судового розгляду провадиться відповідно до правил, передбачених КПК України.
8.3. Дізнання у кримінальному процесі. Захисник і захист у цій стадії процесу.
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора.
За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримі¬нальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, про¬водить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання, дотримуючись установлених строків, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження.
У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин він зобов'яза¬ний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбачених відповідними положеннями Кодексу.
Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-роз-шукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки.
Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний виконувати дору¬чення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій.
Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише за наяв¬ності однієї з таких підстав:
1) коли цю особу застали під час вчинення злочину або безпосередньо після його вчинення;
532
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть надану особу, що са¬ме вона вчинила злочин;
3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
За наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втек¬ти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного.
Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу скла¬дання протоколу про роз'яснення підозрюваному права мати побачення із захис¬ником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.
Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затрима¬ному і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з її родичів, а в разі затримання співробітника кадро¬вого складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків негайно повідомляє також і відповідний розвідувальний орган.
Протягом 72 годин після затримання орган дізнання:
1) звільняє затриманого — якщо не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійсне¬но з порушенням вимог, передбачених частинами 1 і 2 ст. 104 КПК України;
2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не зв'язаний із триманням під вартою;
3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайно надси¬лається начальником місця досудового ув'язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням
