/>Яскравим прикладом конституційної гарантії захисту честі та гідності особи є конституційне положення, закріплене у ст. 23 Основного Закону України. Це по¬ложення, гарантуючи кожній людині право на вільний розвиток своєї особис¬тості, одночасно вказує, що межею реалізації цього права є права і свободи інших людей, а також обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. Таким чином, створюється ще одна гарантія захисту честі та гідності особи, оскільки їх необхідною передумовою є вільний розвиток особистості.
Необхідною умовою забезпечення захисту честі та гідності особи є гаранту¬вання рівності конституційних прав і свобод громадян, визнання їх рівності перед законом (ст. 24 Конституції України). Не може бути привілеїв чи обмежень
249
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Усі перераховані вище конституційні гарантії мають загальний характер. Стат¬тя 28 Конституції України закріплює спеціальну конституційну гарантію захисту честі та гідності особи. Згідно з вказаною статтею кожен має право на повагу щ: його гідності. Це, зокрема, передбачає, що ніхто не може бути підданий катуван¬ню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводжен¬ню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медич¬ним, науковим чи іншим дослідам.
Повага до честі та гідності особи вимагає також реалізації права на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та Б порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочи- нові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмо¬тивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затриман¬ня, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затри¬маний має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Важливою конституційною гарантією захисту честі та гідності особи є заборо¬на втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного доб¬робуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недо-стовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і морально: шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Особливою групою гарантій захисту честі та гідності особи є гарантії, які пе¬редбачають необхідність обмеження у передбачених законодавством випадках прав людини з метою захисту честі та гідності, репутації особи. Так, наприклад ст. 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збират: зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або 5 інший спосіб — на свій вибір. У цій самій статті передбачено, що здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, терито¬ріальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенню чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіден¬ційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
250
4. Конституційне законодавство
Таке саме обмеження передбачено щодо реалізації права власності, використан-ня якого не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян.
Стаття 68 Конституції України формулює загальний обов'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Стаття 297 Цивільного кодексу України також гарантує право на повагу до гідності та честі. Згідно з цією статтею кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Стаття 299 Цивільного кодексу України закріплює право на недоторканність ділової репутації. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації і може зверну¬тися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
4.4. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної особі органами державної влади та місцевого самоврядування. Допомога адвоката у представництві громадян у цих справах.
Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної особі органами дер-жавної влади та місцевого самоврядування, є одним із проявів принципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який закріплено у ст. З Конституції України. У разі скасування вироку суду як неправосудного держа¬ва відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодуван¬ня, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок неперебор-ної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених Цивільним ко¬дексом України та іншим законом.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного засто¬сування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
251
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незакон¬ного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді аре¬шту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Якщо кримінальну справу за¬крито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшко¬дування шкоди не виникає. Фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притяг¬ненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запо-біжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди. Шкода, завда¬на фізичній або юридичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної си-ли. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досу¬дового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
В Україні діє Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої грома-дянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР (далі — Закон). Відповідно до положень цьо-го Закону, підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, не¬законного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розсліду¬вання чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених
законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-
правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами зако¬
нодавства.
У випадках, зазначених вище, завдана шкода відшкодовується в повному об¬сязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом, виникає у випадках:
1) постановления виправдувального вироку суду;
252
4. Конституційне законодавство
2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, неза¬конного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших
Необхідною умовою забезпечення захисту честі та гідності особи є гаранту¬вання рівності конституційних прав і свобод громадян, визнання їх рівності перед законом (ст. 24 Конституції України). Не може бути привілеїв чи обмежень
249
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Усі перераховані вище конституційні гарантії мають загальний характер. Стат¬тя 28 Конституції України закріплює спеціальну конституційну гарантію захисту честі та гідності особи. Згідно з вказаною статтею кожен має право на повагу щ: його гідності. Це, зокрема, передбачає, що ніхто не може бути підданий катуван¬ню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводжен¬ню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медич¬ним, науковим чи іншим дослідам.
Повага до честі та гідності особи вимагає також реалізації права на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та Б порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочи- нові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмо¬тивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затриман¬ня, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затри¬маний має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Важливою конституційною гарантією захисту честі та гідності особи є заборо¬на втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного доб¬робуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недо-стовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і морально: шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Особливою групою гарантій захисту честі та гідності особи є гарантії, які пе¬редбачають необхідність обмеження у передбачених законодавством випадках прав людини з метою захисту честі та гідності, репутації особи. Так, наприклад ст. 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збират: зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або 5 інший спосіб — на свій вибір. У цій самій статті передбачено, що здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, терито¬ріальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенню чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіден¬ційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
250
4. Конституційне законодавство
Таке саме обмеження передбачено щодо реалізації права власності, використан-ня якого не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян.
Стаття 68 Конституції України формулює загальний обов'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Стаття 297 Цивільного кодексу України також гарантує право на повагу до гідності та честі. Згідно з цією статтею кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Стаття 299 Цивільного кодексу України закріплює право на недоторканність ділової репутації. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації і може зверну¬тися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
4.4. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної особі органами державної влади та місцевого самоврядування. Допомога адвоката у представництві громадян у цих справах.
Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної особі органами дер-жавної влади та місцевого самоврядування, є одним із проявів принципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який закріплено у ст. З Конституції України. У разі скасування вироку суду як неправосудного держа¬ва відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодуван¬ня, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок неперебор-ної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених Цивільним ко¬дексом України та іншим законом.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного засто¬сування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
251
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незакон¬ного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді аре¬шту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Якщо кримінальну справу за¬крито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшко¬дування шкоди не виникає. Фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притяг¬ненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запо-біжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди. Шкода, завда¬на фізичній або юридичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної си-ли. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досу¬дового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
В Україні діє Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої грома-дянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР (далі — Закон). Відповідно до положень цьо-го Закону, підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, не¬законного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розсліду¬вання чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених
законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-
правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами зако¬
нодавства.
У випадках, зазначених вище, завдана шкода відшкодовується в повному об¬сязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом, виникає у випадках:
1) постановления виправдувального вироку суду;
252
4. Конституційне законодавство
2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, неза¬конного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших
