Харків). В Україні є необхідність значного розширення таких центрів і передумови для цього. Подальша діяльність органів державної влади щодо дійового поєднання ринкових мотиваційних механізмів та цільових заходів державного управління інноваційними процесами є нагальною потребою. Слід зауважити, що саме активізація інноваційної діяльності, за оцінками експертів, уважається об’єктивною передумовою успішного здійснення глобальної структурної трансформації економіки України та її рівноправного входження у світовий економічний простір [57, 128, 139, 153]. Питання та завдання для самоконтролю 1. Чому інноваційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів у політиці уряду? 2. Розкрийте зміст комплексу організаційних форм інноваційної діяльності. 3. Поясність причини виникнення технопарків та роз-крийте сутність цієї організаційної форми. Наведіть при-клад технопарку. 4. Назвіть переваги науково-технічних парків у забезпе-ченні розвитку інноваційних процесів. Наведіть приклади. 5. Що таке «інкубатор», у чому полягає особливість цієї організаційної форми? 6. У чому сутність створення малих (венчурних) інноваційних підприємств? Яке їх значення у створенні інновацій? 7. Назвіть джерела венчурного капіталу. 8. Що таке технополіс, яке його значення і доцільність створення? Наведіть приклад технополісу. 9. Які основні принципи покладені в основу створення технопарків і технополісів. Яка між ними різниця? 10. Сформулюйте визначення і опишіть сутність стратегічного науково-технічного альянсу як форми міжфірмового інноваційного співробітництва. Наведіть приклад. 11. Що являє собою консорціум? Поясність принципи його роботи. Наведіть приклад. 12. У чому сутність спільних підприємств? 13. У чому полягає значення розвитку різних організацій-них форм взаємодії науки і виробництва для економіки України? Наведіть приклади. 14. Які організаційні форми взаємодії науки і виробництва набули найбільшого розвитку в Україні, чому? Наведіть приклади. 11. Система мотивації інноваційної діяльності в організації Ніяка теорія, програма чи урядова політика не можуть зробити підприємство успішним, це можуть зробити тільки люди. А. Моріта Найцінніший продукт сучасності — це людський інтелект. М. Портер 11.1. Сутність мотивації в системі управління персоналом, який здійснює інноваційну діяльність. 11.2. Методи стимулювання творчої активності персоналу. 11.3. Організація винахідницької діяльності. 11.4. Стиль керівництва і формування інноваційної культури в організації. 11.1. Сутність мотивації в системі управління персоналом, який здійснює інноваційну діяльність Поняття мотивації тісно пов’язане з проблемою управління персоналом як активного учасника створення, упровадження та поширення інновацій. Специфіка інноваційної діяльності на підприємстві визначає структуру персоналу, складовими якої є: 1) наукові та науково-технічні кадри; 2) науково-допоміжний і обслуговуючий персонал; 3) виробничий та адміністративно-господарський персонал. Функціональна структура кадрів — це розподіл персоналу, зайнятого в фундаментальних і прикладних дослідженнях, розробках, проектуванні, експериментах. У сучасних умовах, як уже зазначалось, також підвищується значення і роль менеджерів-інноваторів, спеціалістів- маркетологів з наукової продукції. Наукові та науково-технічні кадри — це професійно підготовлені спеціалісти, які являють собою особливу соціально-професійну спільноту. Вони безпосередньо беруть участь у створенні наукових знань і підготовці наукових результатів до практичного використання (створення продуктів, процесів, методів, систем), включаючи наукову інформацію та проектно-конструк¬торську діяльність. Статистика науки виділяє персонал, зайнятий в НДДКР. До його складу входять: дослідники, інженери, конструктори, технологи, техніки, допоміжний персонал, а також адміністративно-управлінський персонал, що здійснює безпосереднє керівництво інноваційним процесом (керівники науково-дослідних підрозділів). Техніки беруть участь у науково-дослідних розробках, обслуговуючи лабораторне обладнання, підготовку матеріалів, креслень, проведення експериментів, дослідів, аналізів і т. ін. До допоміжного персоналу належать спеціалісти планово-еконо¬мічних, фінансових підрозділів, патентних служб, відділів науково-технічного обладнання, приборів, а також персонал, який виконує функції загального характеру, що пов’язані з інноваційною діяльністю, як-от: робітники бухгалтерії, канцелярії, матеріально- технічного забезпечення тощо. Важливою характеристикою персоналу, що веде інноваційну діяльність є його кваліфікаційний рівень. До діяльності науковця, спеціаліста, керівника, службовця ставляться відповідні кваліфікаційні вимоги, визначаються посадові обов’язки й обсяг специфічних знань, що враховується при атестації кадрів та встановленні оплати праці. Сукупність знань, здібностей, навичок особистої майстерності, системного мислення спеціалістів, які провадять інноваційну діяльність, їх творчі новаторські здібності створюють інтелекту- альний потенціал організації, що є базою забезпечення її інноваційного лідерства і конкурентоспроможності на ринку. Проблематика мотивації праці персоналу набуває дедалі біль-шого значення, оскільки в усіх видах інноваційної діяльності зростає елемент творчих розумових зусиль. Мотивація як функція управління означає сукупність рушійних сил, що стимулюють усіх учасників інноваційного процесу і кожного окремо до активної діяльності. Прості прагматичні рішення в мотиваційній сфері сьогодні не можуть дати очікуваних результатів. Менеджеру необхідно спиратись на новітні теоретичні розробки, які відображають природу мотивації взагалі і творчої діяльності зокрема. Мотивація пов’я¬зана з
Вы читаете Інноваційний менеджмент
