ПЕРЕДМОВА
На одній із зустрічей з науковою молоддю та письменниками-початківцями 1956 року, на якій мені пощастило бути присутнім, Максим Рильський зачепив проблему мови художніх перекладів. Тоді мене, молодого аспіранта, здивувала заява блискучого перекладача про те, що перекладати з близькоспоріднених мов буває важче, ніж із мов далеких. Усю справедливість цих слів я зрозумів, коли мені довелось самому перекладати різні тексти з російської мови на українську. Нині (при наявності у мене чималого досвіду у цій справі) під час перекладання чи редагування перекладів починаєш бачити та відчувати складність того, що колись здавалося зрозумілим і простим.
Реалії нинішнього життя, коли українська мова починає обслуговувати всі ділянки і аспекти нашої діяльності (а особливо ті, де колись абсолютний пріоритет мала російська мова) вимагають бездоганного і точного знання мови, вимагають чіткого формулювання загальнолюдських і спеціальних понять. На жаль, мова сучасної преси, радіо та телебачення ще далека від досконалості. Навіть у шкільних підручниках, наукових монографіях і спеціальних журналах ми стикаємося з цілим рядом типових і часто вживаних огріхів, першопричиною яких є вплив російської мови, що колись нерідко була основою спілкування тих, хто писав та редагував текст.
Наші спостереження показують, що чи не найбільше огріхів допускають мовці та ті, хто пише, саме на рівні дієслівного керування, а простіше кажучи — у дієслівно-іменникових конструкціях як загальновживаних, так і у спеціальних словосполученнях (у публіцистичних та наукових текстах).
Наведемо тут (без посилань на джерела) кілька найтиповіших прикладів неправильного вживання в українській мові стійких дієслівно-іменникових словосполучень:
"вводить в обиход" — "впроваджувати в побут" (потрібно "впроваджувати в ужиток"); "возбуждать сомнение" — "збуджувати сумнів" (потрібно "викликати сумнів"); "возбуждать дело" — "збуджувати діло (справу)" (потрібно "порушувати справу"); "вводить в должность" — "вводити на посаду" (потрібно "призначати на посаду"); "выводить из равновесия" — "виводити із рівноваги" (потрібно "порушувати рівновагу"); "исполнять просьбу" — "виконувати прохання" (потрібно "уважити прохання", "зважити на прохання"); "колебать авторитет" — "коливати авторитет" (потрібно "порушувати авторитет"); "наделать неприятностей" — "наробити неприємностей" (потрібно "завдати прикростей"); "наметить меры" — "намітити міри (заходи)" (потрібно "накреслити заходи"); "намечать путь" — "намічати шлях" (потрібно "накреслювати шлях (шляхи)"; "наносить визит" — "наносити візит" (потрібно "робити візит"); "наносить оскорбление" — "наносити образу" (потрібно "завдати образи"); "натерпеться горя" — "натерпітися лиха" (потрібно "набратися (лиха) горя"); "осуществлять решение" — "здійснювати рішення" (потрібно "виконувати рішення"); "переводить разговор" — "переводити розмову" (потрібно "зводити розмову"); "прервать тишину" — "перервати тишу" (потрібно "порушувати тишу"); "принимать выражение" — "приймати вираз" (потрібно "набирати виразу"); "принимать командование" — "приймати командування" (потрібно "брати командування"); "принимать участие" — "приймати участь" (потрібно "брати участь"); "принимать к сведению" — "приймати до уваги" (потрібно "брати до уваги"); "принять резолюцію" — "прийняти резолюцію" (потрібно "ухвалити резолюцію"); "присваивать (присуждать) научную степень" — "присвоювати науковий ступінь" (потрібно "надавати (присуджувати) науковий ступінь"); "подводить итоги" — "підводити підсумки" (потрібно "підбивати підсумки"); "поднимать вопрос" — "піднімати питання" (потрібно "порушувати питання"); "поднимать на смех" — "піднімати на сміх" (потрібно "брати на сміх"); "потерпеть поражение" — "потерпіти поразку" (потрібно "зазнати поразки").
Ми поставили перед собою найближчу практичну мету: дати насамперед учителям, учням, студентам короткий довідник, яким би вони могли користуватися при читанні, перекладанні та тлумаченні українською мовою російських текстів.
Переважна більшість текстів-ілюстрацій почерпнута нами із української періодики, із відомих словників, підручників, посібників та довідників із курсів сучасної української мови, стилістики української мови.
Словник-довідник побудовано за алфавітним, а не тематичним принципом. Кожне російське словосполучення перекладено відповідним українським. Українські відповідники проілюстровані цитатами. Тут же (де це потрібно) подаються короткі пояснення.
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
Бажан — М. Бажан
Баш — Я. Баш
Бед. — Д. Бедзик
Біл. — М. Білецький
Бож. — А. Боженко
Вас. — С. Васильченко
Вир. — І. Вирган
Віль. — І. Вільде
Влад. — В. Владко
Вовч. — Марко Вовчок
Волош. — І. Волошин
Воронько — П. Воронько
Вос. — С. Воскрекасенко
Гл. — Л. Глібов
Гол. — А. Головко
Голов. — С. Голованівський
Гонч. — Б. Гончаренко
Гончар — О. Гончар
Гур. — О. Гуреїв
Десн. — О. Десняк
