А циган таки своє:
— Пане господарю, що хочете зі мною робіть: і рубайте, і січіть, і хоч живцем шкіру здеріть, лишень мене через тин не кидайте.
Думає господар: «Хто знає, що циганові буде, коли він так проситься, а ну ж я його через пліт перекину». Та й підвів циганище до плота, а він все ще гірше проситься. Взяв під коліно та й пекець через тин і дивиться крізь пліт, що з ним станеться. А циган скочив на ноги, як кіт, та ще й уклонився:
— Дай тобі, боже, здоров'я, чоловіче! Тепер хапай вітер в полі!
ЦИГАН У КОРЧМІ
Зайшов циган у корчму, а там п'ють чоловіки горілку.
— Цигане, випий з нами горілки!
— Не хочу! — каже циган, а гам аж слина котиться, але тільки хитрить, щоб просили.
— Та випий!
— Не хочу!
— Беріть, хлопці, тримайте за руки і ноги, а я заллю горілку в рот.
Тримають чотири чоловіки, а один ллє горілку. Коли скінчили — циган просить:
— А тепер один тримай, а чотири нехай ллють.
ГОВОРІТЬ, ЛЮДИ!
Ото раз казав пан до всієї громади:
— А хто піде до мене обідати?
— Я! — каже один циган наперед усіх.
— А хто піде до мене і на вечерю?
— Та я ж! — знов кричить циган.
— А хто піде до мене косити? — питає пан.
— Ну, люди добрі, — каже циган, — говоріть ви вже, а то що ж, все я та я. Навіть стидно уже!
ПРАЦЬОВИТИЙ
Наймають цигана на роботу і питають, чи любить він працювати.
— Робити я люблю, але жать та щепить — найбільш від усього.
ВИКРУТИВСЯ
Зайшов циган до господаря і просить:
— Дай, братіку, поїсти.
Господиня тільки що приготувала квашу. Господар посадив цигана за стіл, поставив квашу і каже:
— Їж, та гляди: похвалиш — битиму, погудиш — теж битиму, нічого не скажеш — також битиму.
Виїв циган миску.
