Петлюра, гетьман і поляк,Денікін «храбрий» і КолчакЗатіяли з народом бійку.Дістали танки, кулемети,Собак англійських дві-три ротиІ доблестю своїх побідРішили здивувати світ.Антанта устромила дишло,Запрягла коні, та нічого не вийшло.«Гей, стойте, братці, — кричить Антанта, —Як же нам бійку тут вести —Ми всі не так посіли!Ти сядеш з гетьманом, поляк,Денікін в Крим, в Сибір — Колчак,А ти, Петлюра, сиди збокуІ як не так, то бий по оку!З усіх сторін ми разом двинем,Народ ми швидко перекинем».І рушили до самого Орла.Да тут народ як розізлився.Й залізною рукою за груди їх схватився,Та вдарив добре по зубах,І розігнав їх в пух і прах.Колчак і гетьман провалились,Поляки дома очутились,Денікін знов у Крим попав,Петлюра безвісти пропав.Розбили всіх, засяло сонцеУ наше радісне віконце.Народ взяв владу, в ньому сила,Бандитам всім — могила.
ПРО СКОРОПАДСЬКОГО
Німці гетьмана зловили,На трон його посадили:«Сідай, сідай, Скоропадський,Будеш українським батьком».