Дурнуватий СкоропадськийСів на трон, мов той пень,Та й просидів цілий день,Сидить день, сидить два,А розуму все чорт-ма!
ПОХІД СКОРОПАДСЬКОГО
Із походу СкоропадськийПовертавсь до жінки,Обшарпаний, а в кишеніЛиш одна копійка.От пішов він на ярмарок,Ходить, ярмаркує,На копійку собі хронуНа обід купує.Хрін то, бачте, найдешевший,Отож купив в'язкуТа й сів собі на кобилу,Ще й шаблею брязка.Б є кобилу острогами,Хроном подавився,Закрутило йому в носі,Мало не сказився.— Що ж, нівроку, — собі каже, —Дурні очі, бачте?Купували собі хрону,То тепер і плачте.