Ой, у нашому селіБули собі куркулі,Був і піп, був і дяк,Був і штунда Забіяк.Куркуль сказав: «В колгоспне йди»,А піп кричав: «Домасиди»,Казав штунда Забіяк:«Не працюйте, як і я».Та громада — добрі люди,Розпізнала їх до дна,І побачили одразуЩо то лавочка одна:І всі ті кулаки —Стопроцентні павуки,І той піп, і той дяк,І той штунда Забіяк.І пішла громада дружноУ наш новий колектив,Щоб життя нове засялоСеред наших вільних нив.От тоді то кулаки —Стопроцентні павуки,І той піп, ї той дяк,І той штунда Забіяк