— Геть, стара відьмо, звідси!..
Так бабуся і не подякувала та скорій од його.
ПОМИРИВ
З'їхались на заїжджий двір два станові, і обидва були в одставці. Слово за слово, і добалакались до того, як вони були становими в одному стані, один раніше, а другий після. От один і каже:
— Як був я становим, то кращого людям і не хотілось: всі мене любили й поважали, то було й за що: я ні одного чоловіка й словом не обідив.
А другий вислухав та й говорить:
- Отже, мені жалілись на вас і раділи, що я заступив на ваше місце: «Зразу, — кажуть, — полегкість стала».
— Та то вам збрехав якийсь ворог, неправда, я вже себе добре знаю, — почав знов казати перший.
На цю розмову трапився чоловік з того ж таки самого стану. Побачили його одставні станові та й питають:
— А скажи нам, дядьку, котрий з нас був кращий становий! Ти ж нас знаєш обох!
Зняв чоловік шапку, вклонився та й каже:
— Авжеж знаю, кому ж вас знати, як не мені... та... — та... — і став чоловік.
— Та ти кажи сміло, котрий з нас був кращий, не сумлівайся! — промовили станові.
— Та я не сумліваюсь, — каже чоловік. — Я думаю, як би вам по правді сказати. Хіба так. — Та й почав: — Були, — каже, — в мене віз і сани, і стояли вони в повітці, в тій, де стояла й моя кобила. Стояли, стояли та й давай сперечатися. Віз каже: «Я був легший кобилі». А сани кажуть: «Ми були легші». Спорили, спорили та тоді до кобили:
«Скажи, будь ласка, що тобі легше возити: чи віз, чи сани?»
А стара кобила покрутила головою, подумала та й каже:
— І ти погань, і ти погань! — Бувайте здорові, панове, піду, бо мене кум дожидає!
Та й пішов з двору.
СТАРШИНА
Раз обрали собі люди старшину. От і запишався новий старшина; зробився такий пановитий, що й підступити до нього страшно. Сидить якось новий старшина на рундуці і бачить, що хтось їде селом. Гукнув старшина на свою небожа:
— Біжи мерщій та спитайся, що воно за птиця така їде через моє село!
Кинувся хлопець миттю доганяти; біжить та гука на проїжджого, щоб підождав Став Підбіга хлопчик.
— Чого тобі треба? — пита проїжджий.
— Та наш новий пан старшина звелів спитати, що ви за птиця така тут їдете?
— Скажи своєму новому старшині, — озвавсь проїжджий. — що і ти дурень і старшина дурень!
Вернувся хлопець. Старшина питає:
— А що?
— Та то якийсь знайомий!
— Як!
— Так, так: і вас знає, і мене знає!
— Як же він знає?
— Та казав, що й ви дурень і я дурень.
НЕ ПОПАВ
