Підбрехач прийшов, а пан його питає, чи є у них такий горох. Підбрехач сказав панові те саме, що й лакеєві.

— Твоя правда, - каже пан до брехуна. І дав йому обіцяних тридцять ринських.

Вийшли вони обидва з двору та сміються, що пана обдурили. Брехун пішов до другого села, а підбрехач лишився ззаду.

Дивиться брехун, а коло двора голубник і а нього вилітають голуби. Брехун бере патик і б'є голубів. Уже вбив кільканадцять голубів, аж тут вибіг панський посіпака та й каже:

- А ти що, чоловіче, робиш?

— Мухи б'ю! — каже брехун.

— А, то хіба мухи, та то голуби!

— А, голуби! У нас такий голуб, що як сяде на паркан та розложить крила, то закриє ціле обійстя.

Посіпака йде до пана й каже, що якийсь чоловік повбивав панських голубів і казав, що він не знав, що то голуби, а думав, що то мухи. Пан наказав закликати його до себе. Брехун сказав панові те саме, що й посіпаці.

- Як то правда, — каже пан, — то за те, що мені таку звістку дав, дістанеш сорок ринських, а як брехня, — то сорок буків.

- Згода, — каже брехун. — Але нехай пан переконаються і спитають якогось чоловіка з моїх сторін.

Пішов посіпака і здибав підбрехача.

— А ви звідки?

— З того і того села.

— А у вас є такі голуби, що як сяде на пліт, то крилами подвір'я закриває?

— Я таких голубів не бачив, — каже підбрехач, — але бачив, що котили одне яйце дванадцять людей на котел до Гуральні.

«На що ліпше», подумав посіпака, і обидва пішли до двора. Пан, почувши правду, сказав:

— Маєш сорок ринських, виграв.

Вийшли вони обидва на двір, а підбрехач каже:

— Пам'ятай, скільки вже маємо грошей, аби добре поділити.

Йдуть вони далі — брехун наперед пішов, а підбрехач ззаду лишився. Брехун дивиться, а на полі косить косар гречку. Брехун став на другім боці ниви, та й б є патиком по гречці.

- Гей, чоловіче, а що ти робиш? — питає косар.

— Б'ю якусь пусту траву! — каже брехун.

— Та хіба то трава, та то гречка.

— Що ти кажеш? У нас гречка така, що хлопці лізуть по бадилині наверх, а з одного маленького стебла є три міхи гречки.

— Ходіть до пана, — каже косар, — бо я в дворі служу. Ви скажете панові, а він вам за те щось дасть.

— Добре.

Прийшли до двора, а косар все розповів панові. Пан наказав брехуна до себе закликати, ще раз розпитав його та й каже:

— Я хотів би мати таку гречку, скажи лиш мені, де вона росте, а я тобі дам за те п'ятдесят ринських, а як брешеш, то п'ятдесят буків.

— Добре, — каже брехун, — лише запитайте такого чоловіка, що з тих сторін, а він панові скаже.

Послав пан слугу питати, чи нема де такого чоловіка з того і того села, й здибав підбрехача.

— А ви звідки? — питає слуга.

— Я з того і того села.

— Добре! А чи ви знаєте, що у вас росте така гречка, як дерева?

— Я скажу вам правду, — каже підбрехач, — я такої гречки великої не бачив, але бачив стебло, що з нього нарубали сажень дерева на опал.

— Коли так, то ходіть зі мною до двора, там вас треба.

Прийшли до двора, а пан питає:

- Чи то правда, що у вас є така гречка?

Підбрехач сказав панові те саме, що й слузі, і пан дав брехунові виграних п'ятдесят ринських. Вийшли вони обидва, а підбрехач каже:

— Пам'ятай, скільки уже маємо грошей, що маємо ділитися, подивися, чи не загубив?

— Ні, ні, — каже брехун.

І знов пішов наперед, а підбрехач лишився ззаду. Приходить брехун до села, допитався до двора та й просто суне до кухні:

- Слава Ісусу Христу! — каже.

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату