– Можливо, – погодилася Аомаме. – Але вже не можна нічого змінити.

– Так само, як не вдається запобігти сніговим лавинам, коли настає весна.

– Мабуть.

– Однак нормальна людина із здоровим глуздом у таку небезпечну пору року не наближається до місця, де може статися лавина.

– Нормальна людина із здоровим глуздом передусім не веде з вами такої розмови.

– Можливо, – погодився Тамару. – До речі, на випадок снігової лавини з вашою ріднею можна зв'язатися?

– Я не маю рідні.

– Взагалі не маєте чи маєте, але не підтримуєте стосунків?

– Маю, але не підтримую стосунків, – відповіла Аомаме.

– Чудово, – сказав Тамару. – Найкраще – бути без нічого. А за родича вважати каучукове деревце – просто ідеал.

– Коли в домі мадам я надивилася на золотих рибок, то запалилася бажанням і собі їх придбати. Подумала: от було б добре, якби вони були в моїй квартирі! Вони маленькі, мовчазні й нічого не вимагають. І от наступного дня я пішла їх купувати у пристанційній крамничці, та, побачивши їх в акваріумі, раптом утратила до них цікавість. А тому замість золотих рибок придбала убоге каучукове деревце, що залишилося непроданим.

– Гадаю, що ви зробили правильний вибір.

– Мабуть, я вже ніколи не зможу купити золотих рибок.

– Мабуть, – сказав Тамару. – А от каучукове деревце зможете.

Настала коротка мовчанка.

– О сьомій сьогоднішнього вечора у фойє головного відділення готелю «Окура», – ще раз підтвердила Аомаме.

– Сидіть там і чекайте. Вас помітять.

– Мене помітять.

Тамару легенько відкашлявся.

– До речі, ви знаєте оповідання про те, як миша натрапила на котавегетаріанця?

– Не знаю.

– Хочете послухати?

– Дуже.

– Одного разу на горищі миша натрапила на великого кота й опинилася в кутку, з якого не могла втекти. Тремтячи зі страху, вона сказала: «Котикубратику, я тебе благаю: не їж мене! Я мушу повернутися додому. Там на мене чекають голодні дітки. Будь ласка, відпусти мене». Кіт відповів: «Не турбуйся! Я тебе не з'їм. Бо, правду кажучи, тихенько признаюся тобі, що я – вегетаріанець і м'яса зовсім не їм. Тож тобі пощастило, що натрапила на мене». Миша сказала: «О, який сьогодні чудовий день! Яка я щаслива, що зустріла

Вы читаете 1Q84. Книга ІІ
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату