Єдиний серйозний наступ на українські аптеки відбувся в листопаді 2009 року, коли в зв’язку з епідемією «свинячого грипу» власники почали підвищувати ціни на ряд препаратів, що сприяло неабияким прибуткам фармацевтичної галузі. Спроба регулювати ціни на ліки з боку держави успішною не була: аптечний бізнес давно вже є приватним, тому можливо було хіба що виявляти порушення та штрафувати порушників. Тому проблем з правом на працю, що їх переживають герої «House M. D.», українцям іще довго не зрозуміти повною мірою.
Діагнози Хауса
Ідеї Девіда Шора втілюють у життя 14 сценаристів. На зйомки однієї серії витрачається тиждень, але паралельно знімається відразу декілька епізодів. І оскільки що сім днів глядачам потрібна чергова серія, процес не повинен перериватися, це важка конвеєрна праця. Якість будь-якої з серій мусить бути на висоті, а це означає: від сценаристів чекають творчого підходу, а не бездумного штампування. Спочатку готується чернетка сценарію, який потім узгоджується з продюсером і кілька разів переписується, поки, на думку Шора, якість епізоду не буде наближена до ідеальної. Щоразу перед фіналом чергового сезону починаються перегони, підключається весь штат, аби закінчити його вчасно, щоб шанувальники отримали ту якість шоу, до якої встигли звикнути.
За словами сценаристів, найскладнішим у фільмі є медичний аспект. Перш ніж почати роботу над черговим епізодом, кожен із них перелопачує величезну кількість медичної літератури, і може скластися враження, що вони готуються до іспитів у медичний університет. При цьому за шість сезонів (а це — півтори сотні історій) вони жодного разу не повторилися. Кожен випадок, який доводиться розслідувати Грегорі Хаусу, по-своєму унікальний. Щось узято з практики Девіда Фостера, теж сценариста й одного з медичних консультантів, щось запозичене з практики інших лікарів. «Я думав, болячок забракне на перший сезон. Але теми для епізодів ніколи не закінчаться», — зробив висновок Девід Шор. Тому шоу триває.
Актори, задіяні в серіалі, прагнуть достовірно зображати лікарів, аби в реальність того, що відбувається, повірили не лише глядачі, а й справжні медики, попри скептичне ставлення останніх. Всі, хто бере участь у виробництві «Доктора Хауса», прагнуть у всьому бути точними до дрібниць.
Більшість діагнозів, поставлених командою Грегорі Хауса, пов’язані з інфекційними, автоімунними, неврологічними захворюваннями або захворюваннями печінки, тобто здебільшого відповідають спеціалізації лі карів, що працюють у відділенні діагностичної медицини. Діагностика хвороб найчастіше здійснюється за допомогою одних і тих самих стандартних процедур, хоча Хаус схильний ігнорувати їх. У нього завжди є власна думка, яка вже врятувала життя великій кількості пацієнтів. І навіть коли він у чомусь помиляється, для нього це — цінний досвід, який він використає надалі.
Постановка Хаусом кожного діагнозу нагадує так званий мозковий штурм. Якщо ж він заходить у безвихідь, то не б’ється головою об стіну, а виносить свої діагностичні версії на загальне обговорення. Зазвичай — пише маркером на дошці симптоми і можливі хвороби, якими вони можуть бути викликані. Рішення часто приходить завдяки випадковим зауваженням колег. Крім того, дуже корисними при пошуку ідей виявляються численні питання: якщо все ставиш під сумнів, то рано чи пізно докопаєшся до істини.
У деяких випадках Грегорі Хаус проводить кілька діб у пошуках правильного рішення. Він мислить розважливо, не піддаючись емоціям, і традиційно в кожному епізоді згадується до чотирьох різних захворювань, які можна діагностувати. Почавши лікувати пацієнта від однієї хвороби, Грег зазвичай мимоволі провокує різке погіршення — і залишається задоволений, оскільки справжня причина виходить на перший план. Ближче до фіналу пацієнт здебільшого опиняється між життям і смертю, і лише сміливе нестандартне рішення допомагає геніальному докторові поставити нарешті правильний діагноз.
Скептично налаштовані медики стверджують: більшості хвороб, від яких лікує доктор Хаус, не буває. Чи це так? Спробуємо скласти перелік діагнозів, які згадуються в серіалі найчастіше.
Грегорі Хаус кілька разів підозрює цю хворобу в пацієнтів, що страждають на безпліддя. В більшості випадків з’ясовується, що підозра на хворобу Адисона викликана вживанням наркотиків, що «садять» нирки.
В Україні останнім часом випадки ураження ендокринної системи, в тому числі хворобу Адисона, відзначають у східних областях. Зокрема, проблемним регіоном лікарі визначають Маріуполь.
Хвороба, виявлена Грегорі Хаусом у журналіста, який знав про її наявність у себе і займався самолікуванням, внаслідок чого втратив здатність членоподільно висловлювати свої думки. Це був один із діагнозів, поставлених лікарем по телефону.
