вислав —З правої ручейки — літо відмикати,З лівої ручейки — зиму замикати...Можливо, саме до нього в ритуалах, в обрядових текстах, особливо колядках, зверталися зі словами "Дай боже", що й зараз не втратило своєї сили.      Хоре

Ідол бога Хорса, поряд з інтими кумирами дохристиянського Києва, був у пантеоні великого князя Володимира. Вчені дедалі частіше схиляються до думки, що Хоре — це божество місяця.Згадки про Хорса існують у численних літописах княжих часів, а також у літературних творах доби християнства на Русі, зокрема — у "Слові про Ігорів похід". У цій відомій пам'ятці мовиться, що князь Всеслав Полоцький "людям суд чинив, князям гряди рядив, а сам вночі вовком бігав: із Києва у Тьмуторокань до півнів добігав, великому Хорсові дорогу вовком перебігав". Про Хорса йдеться у "Слові христолюбця", у "Бесіді трьох святителів", у апокрифі "Ходіння Богородиці по муках" та інших джерелах того часу. Звісно, що християнські автори там не дуже розхвалюють язичницьке божество. Та й розповідають про нього небагато. У давніх текстах він фігурує поряд то з Перуном, то з Дажбогом. У слов'янських перекладах грецьких текстів ім'я "Аполлон" заміняли на "Хоре".Характерно, що іншим слов'янським народам цей бог не був відомий. Найбільшого поширення культ Хорса набув на півдні Давньої Русі-України. Існує думка, що він прийшов до нас зі Сходу, завдяки іранським або ж тюркським впливам. Хорсові, зокрема, поклонялося плем'я торків, на яких впливали іраномовні алани та скіфи. Давні перси словом "Хиг$еі" називали божество сяючого сонця. У "Бесіді трьох Святителів" сказано про "еллінського старця Перуна і Хорса-жидовина". Деякі історики пояснюють не зовсім зрозуміле асоціювання Хорса з єврейством так: купці-іудеї, які приїжджали в район Києва з боку Боспору й Хазарії, були зазвичай вихідцями з країв із глибоким давньоіранським культурним корінням, тож перекази про цього бога могли бути чуті саме від них.

 Спершу науковці вважали, що Хоре належить до солярних божеств. Згодом вони дійшли висновку, що це не так сонячний, як місячний бог. Адже він, як бачимо, пов'язаний із ніччю. Та й Все- слав посеред ночі рискав перед Хорсом саме вовком, а не якоюсь іншою твариною. Вовки, як відомо, в міфологічному світогляді асоціюються з місяцем.Відгомін Хорсового культу можна вбачати і в тому, що велике кругле прісне печиво в Україні називають "корж", а маленьке, знову ж таки, кругле печивце — коржики.      Мокош

Мокош, або Мокоша, — богиня вологи, дощу й життя,єдине жіноче божество у київському пантеоні, спорудженому до прийняття християнства князем Володимиром. Покровителька породіль та жіночих ремесел, передусім прядіння і ткацтва.Жіночі божества, які опікувалися шлюбами, дітонародженням та жіночими ремеслами, були у світі надзвичайно шановані. Так, семітські народи шанували Астарту — богиню родючості, материнства й кохання. Греки поклонялися Деметрі та Геї, римляни — Юноні. Давні германці — богині Фрейї. У східнороманських народів існував жіночий міфологічний персонаж Жоймеріце — покровителька пряль,

      

Ляльки зі шматочків тканини

уособлення Чистого четверга на Страсному тижні. У річному циклі її день завершував зимовий період прядіння. У міфах майя покровителька ткацтва, медичних знань і дітонародження Іш-чель, богиня місяця, зображувалася за ткацьким верстатом. Чжі-нюй у давньокитайській міфологи, дочка небесного правителя Тяньді, — ткаля. Асоціюється вона із зіркою Всга в сузір'ї Лебедя. Єву також часом зображували за прядінням ("Коли Адам орав, а Єва пряла..."). Діва Марія в час Благовіщення зображена з веретеном.      

сУоіі1з®ЙГЇІІІІ      Зображення Великої Богині, Вишивка

Іноді таке жіноче божество

представляли відразу три істо-

ти, зазвичай сестри. У сканди-

навській міфології це були

норнії — три жіночі божества

нижчого порядку, які визнача-

ли долю людей при народжен-

ні. Згідно з віруваннями, вони

мешкали край джерела Урд бі-

ля коріння світового древа —

ясена Іггдрасіля, який щодня

збризкували вологою із джере-

ла. При народженні героя нор-

нії прядуть нитку його життя.У грецькій міфології існують

три сестри Мойри, богині долі,

їхня мати, Ананке, — богиня

необхідності, неминучості. Між

її колін обертається веретено,вісь якого є віссю світу. Мойри раз по раз допомагають веретену

крутитися. Сестра Лахесіс

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×