поширення.      Стрибог

Стрибог — стародавнє божество вітру, точніше, дід і володар вітрів. Його атрибути — лук і стріли.Давні римляни шанували свого вітрового бога Сатурна. Греки — Еола. У "Слові про Ігорів похід" мовиться: "Се вітри, Стрибожі внуки, віїоть з моря стрілами на хоробрі полки Ігоря...". Не виключено, що Стрибог був також божеством війни, руйнівником, котрий знищував дари Дажбога.Як свідчать літописи, 980 р. великий князь київський Володимир поряд з іншими ідолами поставив для поклоніння у столиці й зображення Стрибога.Звукосполучення "стр" зустрічається у словах, які вказують на рух по прямій: стриміти, стріла, стрімкий, струмок, струна, стрічка... Його ймення збереглося і в топонімах: Стригород' Стрибоже озеро, річка Стрибозька (на Київщині), село Стрибіж (на Житомирщині).      Велес

Велес, або Волос, — божество достатку, багатства, торгівлі. Це опікун купців, охоронець худоби. Окрім того, Велес — покровитель поезії, співу й музики.

Цей бог був шанований також у південних слов'ян. Так, у Болгарії є місто Велес, а в Боснії височить гора, що має назву Велесо- ва. У чехів слово 'УЄ/Є.У нині означає "нечиста сила". У литовців слово "УЄІІЗ" — небіжчик, а "УЄ/Є" — душі померлих. Велес багато в чому подібний до шанованого римлянами Меркурія. А греки, як відомо, шанували бога торгівлі Гермеса, який і за характером, і за покладеними на нього обов'язками був схожий із Велесом. Деякі риси Велеса об'єднують його з богом Аполлоном. Іноді дослідники пов'язують Велеса з семітським Баалом — божеством сония, володарем світу.

Про Велеса казали, що він "скотій бог". Слово "скот" у давнину позначало багатство і гроші, навіть скарбниця звалася тоді "скотницею". А худоба могла тоді бути навіть грошовою одиницею. Велику рогату худобу називали ще "товар". Княжі представники клялися Велесом і Перуном у торговельних договорах із греками. Ідол Велеса стояв у Києві на Подолі. У Великому Новгороді також стояв бовван цього божества.Про те, що Велес опікувався мистецтвом, свідчить передусім факт, що у "Слові о полку Ігоревім" співець Боян названий Веле- совим внуком.Давнє божество залишило про себе згадки не тільки в літописах, а й у назвах сіл. Скажімо, в Галичині є села Велесніїв, Волосів. А ще — в обрядах, про що свідчить звичай завивання "волосової" ("Спасової") бороди. Останні колоски залишаються на полі, і їх зав'язують. При цьому співають пісень.Із приходом християнства деякі з елементів ролі Волоса перебрав на себе св. Власій, котрий, як і його язичницький попередник, вважався покровителем пастухів і охоронцем худоби. Цікаво, що св. Власій був шанований як покровитель скотарства у різних частинах Європи: Греції, Німеччині, Англії, Франції. У Новгородському літописі під 1187 р. Волос пишеться вже як Власій. На місці святилища цього язичницького божества у Новгороді збудували церкву св. Власія. Селяни приносили туди пожертви, передусім — коров'яче масло.День св. Власія відзначається 24 лютого. В Україні цього дня селяни служили молебні по дворах, заносили образ святого до стайні, а худобу обкурювали ладаном і кропили свяченою водою. На Чернігівщині й Київщині так звані "Власові морози" вважаються останніми. Про це є і приповідка: "Святий Влас збиває ріг із зими".      Світове древо

Світове древо уособлює в собі єдність усього світу. Це своєрідна модель всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це також посередник між світами — своєрідна дорога, міст, драбина, якими можна перейти до світу богів або в потойбіччя. Про древо життя у світі створено безліч легенд, казок, цей символ знайшов відображення в орнаментиці багатьох народів.У давньому Ірані вірили, що священне древо росте біля джерел Ардвісури. На ньому нібито жив цар птахів Сенмурв, який розсипав насіння по землі. Інший птах відносив насіння до джерела, з якого пила зірка, що осипала землю дощами. З дощем насіння поверталося назад у землю. У скандинавських міфах бачимо вічнозелене древо життя Іггдрасіль, просякнуте живлющим священним медом. Це велетенський ясен, що є структурною основою всього сущого і єднає собою дев'ять світів. На вершині древа сидить орел, коріння підгризають змії та дракон Нідхьогг. Слово "Іггдрасіль" буквально значить "кінь Ігга", тобто кінь Одіна. Ця назва підкреслює роль древа ще і як шляху, котрим божественний шаман (Одін) мандрує з одного світу в інший.В образі древа поєднались уявлення про час, простір, життя і смерть. Спробуйте відгадати загадку:Стоїть дерево, на дереві — квіти,під квітами — котел, над квітами — орел, —квіти зриває, в котел скидає,квітів не меншає, в котлі не більшає.(Життя і смерть)Найдавніші українські колядки донесли до нас стародавні уявлення про те, як із хаотичного первісного океану з'явився світ. У них мовиться про часи, коли не було ще ні неба, ні землі, а було тільки синє море. На тім морі стояло дерево (явір чи сосна). На дереві три птахи радили раду: як снувати світ? Один птах упірнув у море — виніс золотий камінь. Другий пірнув — виніс срібний камінь. Третій — мідний камінь.

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×