пари. При цьому вони, звичайно ж, сидять на дереві. Інколи в ролі такої помічниці юнакові виступає змія, яка перебуває побіля коріння дерева. Весільна символіка рясніє словесними й мальованими, вишитими зображеннями древа життя. Це й весільне гільце, й насичені шлюбною символікою настінні розписи та витинан- ки, й пісні, в яких мовиться про райськеє древо, яке зродило дві ягідочки — молоду й молодого.
Зображення древа життя на рушнику. Середня ЙаддніпрянщинаЯк і в більшості символів, у світового древа (древа життя) є знаки-синоніми, які певною мірою заміняють його в деяких текстах або підкреслюють і розвивають якесь одне зі значень чи окрему властивість древа. Такими символами в казках та обрядових піснях є стовп, світова гора, дорога, церква з трьома верхами, три тереми, корабель, драбина, мотузка, ланцюг, арка, місто. Опредметненими виявами (атрибутами) світового древа є віха — висока палиця з колесом на вершечку (колесо — символ сонця), купальське й майське дерева тощо. Ці атрибути світового древа присутні майже в кожному з найбільших свят календарного циклу, а також на весіллі (згадуване вже гільце).Як утілення дівочої долі, символ древа з'являється в одному з ворожінь на св. Катерини (7 грудня). Дівчина вирізає в саду гіпоч-
ку вишні, вносить до хати й ставить у глечик із водою. Як розквітне до Щедрого вечора (св. Маланії, 13 січня) — то добрий знак, буде цього року весілля. А як не зацвіте — ще рік доведеться сидіти в дівках. Тут вишнева гілочка символізує дівочу долю, саму дівчину — чи цвісти їй на весіллі цього року, чи ні.На весіллі молоду символізує гільце (вільце) — молоде деревце, або гілка, найчастіше з сосни чи вишні. На дівич-вечорі в суботу дівчата гуртом прикрашають його квітами, калиною та барвистими стрічечками, співаючи при цьому пісень "до гільця". Це ніби символ дівування нареченої. Коли беруться ділити коровай, гільце розбирають собі по гілочці дружки молодої. Вважається, що гілочки з весільного гільця, прикрашені квітками, допомагають потім дружкам щасливо вийти заміж.Подекуди на Поліссі донині зберігся звичай "водити куста" на Зелені свята (Трійцю). Одну з дівчат гурт вбирає "кустом". Для цього плетуть два пишні вінки з гілок клена й липи, більший — на шию, менший — на голову. За крайку дівчині затикають гілки так, що утворюється ніби спідниця із зелені. З дівчиною-Кустом ходять по хатах, вітають господарів із Зеленими святами, бажають щастя й багатства. Бачимо тут відлуння віри в те, що померлі душі переселяються в дерева, а на Зелені свята приходять у гості до нащадків.Купальське дерево, яке зветься Купайлиця або ж Марена, символізує родючість, дівування, єднання молодих у шлюбі. Воно також нагадує про перше древо, з яким творився світ. Це деревце (велику гілку, найчастіше з верби чи вишні) встановлюють хлопці увечері на галявині на свято Купала (6 липня). Наприкінці обряду Купайлицю топлять або розламують на маленькі гілочки, й кожна дівчина бере собі по гілочці.Перед Різдвом є звичай (який прийшов до нас із Західної Європи) встановлювати в домі й прикрашати ялинку. Вічнозелене деревце символізує вічне життя, а прикраси на ньому — ті дари, які мусить отримати людина в новому році. Існує думка, що різдвяна ялинка — це образ священного древа, а зоря, якою вона увінчана, є символом неба або сонця.В українців образ світового древа зафіксований в орнаментальних зображеннях на вишитих і тканих рушниках, килимах, вити- нанках, писанках, скринях, меблях, пряничних дошках, посуді та в оздобленні одягу. Яйце
Яйце — символ зародження, знак життя, воскресіння. Також — символ сонця. Майже в усіх куточках планети яйце вважалося джерелом життя й початку світу. У міфах різних народів зі світового яйця виникає всесвіт, або якась світотворча сила, втілена в божество, або міфічні першопредки. А з верхньої та нижньої половин яйця постають небо і земля.Зі світового яйця з'являється всесвіт у давньофінському епосі "Калевала". Культурний герой карело-фінської міфології Вяйня- мейнен — мудрий дід, чарівник і шаман, перебував колись у первісному океані. А потім на його коліні, що стирчало з води, птаха знесла яйце, з якого чарівник заклинаннями створив світ.Космос (світовий порядок), оспіваний Гомером, має форму яйця, трохи сплюснутого на полюсах і розділеного площиною землі на дві півкулі: верхню — небо, що межує з Олімпом, де живуть боги, й нижню — тартар, де скніють повалені олімпійцями старші боги-титани, на чолі з Кроносом.Один із варіантів космічного яйця бачимо в образі тибетського Дунгі Гонгма — джерела виникнення всесвіту, першолюдини, культурного героя та божеств. За версією міфу з місцевості Парі, від сирості й вітру виникли п'ять яєць: темно-червоне із сардоніксу, червоне з міді, блакитне з бірюзи, жовте із золота, біле зі срібла. Із цих п'яти яєць постали п'ять елементів: вітер, вогонь, земля, вода, повітря. А із суті цих елементів постало одне велике яйце. Із його зовнішньої шкаралупи з'явилися лха (божества) — білі скелі, із внутрішніх вод — "біле первородне озеро", яке оточувало жовток. Із жовтка вийшло вісімнадцять яєць, із яких з'явилося яйце, що породило першолюдину.Індуїсти вважають творцем світу Брахму. Він у золотому яйці, у вигляді золотого зародка, плавав упродовж року посеред первісного океану. Силою думки творець розсунув яйце на дві половинки, з однієї створив землю, з іншої — небо. Між ними виник повітряний простір. Таким чином всесвіт був відділений від первісного океану — безкінечності "Асат". Згодом з'явилися п'ять елементів: вода, вогонь, земля, повітря, вітер. А вже потім — божества й люди.За одним із єгипетських міфів, бог сонця Ра з'явився з яйця, яке зніс на пагорбі птах, що мав назву "великий
