Гоготун".За міфами народу чинів (М'янма), священний ворон Ашун зніс і висидів яйце, з якого вийшли їхні предки. А ще чини віри-ли, що сонце залишило на пагорбі Вебула яйце. Одна тамтешня жінка знайшла його й поклала до горщика, який поставила біля вогнища в хаті. З того яйця вийшов хлопчик, який став предком племені яхао. У міфології мионгів (В'єтнам), прамати людського роду За Зен породила два яйця, з яких вийшло по синові. Сини поодружувалися з небесними феями, які породили демонів і двох птахів: Туша і Тота. Оті Тунг і Тот знесли велетенське яйце, яке з одного боку було круглим, а з іншого — квадратним. Вони довго його висиджували, і все марно. Тоді За Зен прислала на підмогу птахів тао- Зображення на писанці
чао, й незабаром із чудесногояйця вийшли предки мионгів та сусідніх із ними народів.Світ давно "мучить" загадка: що з'явилося на світ першим: курка чи яйце? Однак, згідно з міфами різних народів, перше яйце з'явилося взагалі без курки, адже воно вже існувало до створення світу, й саме з нього той світ постав. Проте один із міфів оповідає, що яйце все ж таки знесла курка. Казка про Курочку-Рябу — відгомін такого міфу. У пісенному обрядовому фольклорі зустрічається мотив "висиджування" з яєць хлопців і дівчат, які потім паруються. Ось як у цій веснянці:Сиділа квочка коло кілочка,
Одно дитятко — то Настюненька,Друге дитятко — то Явдошенька,Третє дитятко — то Віруненька,Четверте дитятко — то Мартуненька,П'яте дитятко — то Даруненька.А Настуненька для Семенонька,А Явдошенька для Свириденька,А Вірунька для Федоренька,А Мартуненька для Іваненька,А Даруненька для Кириленька.У білоруській волочильній (весняній) пісні пава зносить три яєчка й виводить із них трьох синів. В українській весільній — ластівка у гнізді на верхівці терема виводить "діток-одноліток" — молодого й молоду.Яйце в багатьох фольклорних текстах — дуже важливий і цінний дарунок. У казці "Яйце-райце" орел на знак вдячності чоловікові, який його врятував, робить так, щоб перната рідня подарувала тому чарівне яйце. Птах навчив казкового героя, аби він не брав нічого, що йому пропонуватимуть, — тільки яйце-райце. В іншій білоруській волочильній пісні курочка ряба нанесла бабусі повен кошик яєць. Бабуся наділила ними всіх онуків, а сироті замість яйця пропонує які завгодно дарунки (щасливу долю, дорогу шубу, вола, коні тощо), але сирота хоче тільки червоного яєчка.Повний рік є завершеним колом, що має початок і кінець, і несе в собі ідею цілісності й циклічності: рік народжується й помирає, щоб відродитися. Отож у загадці його зображено як яйце: "Летів птах на дванадцяти ногах та одне яйце зніс".В іншій загадці — "Дуб-дуб довговік, на ньому дванадцять гіп- лів, на кожній по чотири гнізда, в кожному — по сім яєць, шість простих, а сьоме — червоненьке" у вигляді яєць показані дні тижня. Сьомий день тижня — неділя — це червоненьке яєчко, символ воскресіння, на честь якого шанується неділя.Особливе значення має яйце на Великдень. Червона крашанка — ознака радості, символ воскресіння. У великодню суботу (або в четвер) фарбують крашанки. Основний колір крашанок — червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя й радість життя. Темно-червоний колір готують із відвару цибулиння. З кори дикої яблуні отримують жовту барву; з молодого березового листя — салатову; з шишечок вільхи — брунатну. У воду для фарбування крашанок додають потроху свяченої води — хрещенської, сгрітенської і благовіщенської. Зазвичай крашанок готують тринадцять — на згадку про Христа і його дванадцятьох апостолів. Крашанками обмінюються зі знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам. Також передають померлим, кладучи на могили. Шкаралупки з крашанок пускають на воду, щоб пливли "до рахманів" і вказали їм, що час святкувати Рахманський Великдень. Із крашанками є багато ігор; навбитки, міньки навпомацки, скочування з горбочка, вгадування з шапками тощо. Писанки — символ весняного воскресіння. Дівчата дарували писанку коханим, умивалися з посудини, куди занурювали писанки, — щоб бути гарними.Яйця використовували у хліборобських обрядах, адже вірили в їхню здатність викликати воскресіння землі, пробудження сил проростання і зростання. Так, у день св. Юрія крашанки качали по полю й закопували там. Як свідчать науковці, качання по засіяному полю або закопування в землю крашанок (що, як відомо, символізують зародження нового життя) мало пробудити плодотворну силу землі.У скотарів символічні дії з яйцем забезпечували плодючість худоби. Пам'ятаєте казку "Яйце-райце"? Там із розбитого яйця вийшли на білий світ сотні корів.У яйці, згідно з повір'ями, міститься життєва сила змія або Кощія (Костія) Безсмертного. Російські вчені реконструювали міф про світове яйце на основі казок свого народу. Яйце перебуває у володіннях змія, який символізує первісний хаос та підземне царство. Поки він живий, він не дає "вилупитися" й розгорнутися силам майбутнього всесвіту, які ще в зародку містяться в яйці. З'являється змієборець, він перемагає змія і визволяє всесвіт. Життєві сили космосу відновлюються.За багатьма легендами, яйце висиджує змій. Або ж змій сам виходить із яйця. Так, вважалося, що з яйця, знесеного півнем, може вилупитися крилатий змій. За віруваннями давніх литовців, летючого вогненного духа-змія Айтвараса можна вивести з яйця
