- В Криму був!
- Як у Криму? В самім кримськім царстві?
- В кримськім царстві.
- Любить брехати хлопець! А несамохіть таки повіриш, що він з Криму вернувся, - проказав за їхніми плечима басуватий голос. - Несамохіть повіриш після всього, що зараз бачив.
Молодята озирнулися - на возі сидів старий мірошник і, задерши голову, дивився в небо.
- Зникли, бісові діти! - похитав він головою, втративши в небі й слід по непроханих гостях.
- Ох, я вам історію розповім, Семене Потаповичу! - сказав Явтух, низько вклоняючись. - Таку історію, що ви за своє життя не чули! Тільки віддайте за мене Найду!
Сказавши, завмер, чекаючи відповіді. Найда стояла збоку, опустивши соромливо очі. Мірошник скинув з воза кілька порожніх мішків, зліз на землю, перекинув коневі на спину віжки і, взявшись під боки, замислився...
- Ну, хіба тільки тому, - сказав нарешті, - що я щасливо продав муку в Чугуєві! Хай буде по вашому! Тільки вже ти, братчику, не відкрутишся і розкажеш усе, як було!
© ОГНЕННИЙ ЗМІЙ: Фантастичні твори українських письменників XIX ст. - К.: Молодь, 1990. - 288 с.
© ВИННИЧУК Юрій, переклад з російської, 1990.
