- Се астраханське море. Там багацько солі, а ще більше доброї тарані і різної риби.
- Е! - відсахнувся Явтух.
Просто в очі йому налетіла легка прозора хмаринка, і він щез у ній, наче у хвилях срібного серпанку. Коли вилетів знову на світ, на волоссі його і сорочці заблищали краплі роси, а хмарка далеко-далеко внизу синіла маленькою цяткою...
Коли вже свінуло, Явтух побачив ранніх жайворонів, що тремтіли в повітрі срібними крильцями. Очка їхні ще були заплющені, а вони в світлому повітрі, напівсонні, вже славили своїми піснями сонце.
З комина сільської хати вилетів у срібній одежі світлий дух, тримаючи в руках непорушну дівчину.
- Що це таке? - спитав Явтух.
- Янгол Божий забирає в небо душу щойно померлої дівчини!
“Чи ж не моя це Найда?” - подумав Явтух, але, придивившись, заспокоївся, бо то була не вона.
Раптом погляд його упав на розпластаного попід хмарами коршака, який пильно вдивлявся вниз, вибираючи собі ранкову страву. Явтух хотів було дати йому доброго копняка, але передумав, щоб не робити галасу.
- Ой, а це що таке? - сполошився парубок. - Наче жар палає? Може, то чумаки ліс підпалили?
- Се город Київ, а в ньому так золоті бані соборів горять!
“Ого! - подумав Явтух. - Яке ж пишне місто Київ! Мабуть, у ньому вже й ранкову службу благовістять?” І він ще уважніше почав приглядатися до того, що відбувалось внизу.
- Послухай... як там тебе... Мавра Онуфріївна, чи що?.. Диви, як народу повалило на вулиці. Чи це не ярмарок, часом?
- В Києві кожен день ярмарок: уже такий, хлопче, город удався! - відказала відьма. І полетіла ще швидше.
- Ну, а це що за диво витанцьовує?
- А то танцюють баби нехрещені, виходять кожного ранку на світанні з розпущеним волоссям на високі могили й зустрічають сонце. Треба поспішати, мусимо півнів обігнати!
- А то ж як?
- А так, що перші півні вже давно проспівали. А до третіх треба все скінчити.
- А оце там що за срібні стрічки, наче змії по лугах в’ються?
- То, козаче, ріки Дінець і Торець з молодшими братами своїми. То ріки, на яких живуть щастя й заможність, на яких ніколи не було нудьги і де ніхто не знав, що таке брак вареників та горілки!
