- Ви чули? - спитав він присутніх,- Вона сама з Ну-сель, а вболіває за “Вікторію”.
- Проти цього не можна заперечити,- озвався пан Шефелін.- Жінка мусить іти слідом за чоловіком до його країни, так сказано у писанні. Тепер твоя віра вікторіанська, і тримайся її. Не матимеш щастя, коли зрадиш віру. Бог карає відступників, як покарав,’наприклад, власника готелю Млсну. .
Гості забажали, щоб пан Шефелін розповів історію про власника готелю Млсну; пан Шефелін не став приндитися і розповів цю історію, яку ми можемо назвати
Про невірний готель
- Був собі колись,- почав пан Шефелін,-а може, живе ще й тепер один підприємець, хоч це дуже сумнівно, бо він уже тоді був дуже хворий, лікарі тільки головами хитали; він погано до всіх ставився і був надто високої думки про себе, звали його Млсна, може, ви про нього чули - такий малий та гладкий. Але я гадаю, що його вже нема на світі - багато вже років спливло відтоді.х
Цей пан Млсна дістав у посаг готель, який стояв на пів-дорозі між Кобилками і Бржевновим, і захотів зробити йогВ першокласним закладом світового значення. Оскільки Млсна був запеклий спекулянт, він додумався назвати готель “Сла-вія”, тому що саме тоді цей футбольний клуб домігся ви-
значних результатів, які викликали захоплення всієї спортивної громадськості. Це саме тоді Баумрук творив чудеса, Кошек забивав свої незабутні голи, ніхто з чужинських воротарів не міг захистити свою святиню від розгрому.
Пан Млсна вважав, що всі прихильники “Славії” збиратимуться в його закладі, який стане місцем побачення інтелігенції. Звелів розмалювати стіни і вікна рекламою, що тут можна дістати найсмачніші страви і пиво “Праздрой” прямо з броварні, в неділю і свята тут грає салонний оркестр під керуванням самого пана капельмейстера, ну, і робив усе можливе, щоб прославити свій готель.
Та панові Млсні не пощастило. Молоді пари обминали номери його готелю з взірцевою обслугою, напевно тому, що готель був надто близько від міста, і вони соромилися. Пан Млсна ламав голову, чому його готель не набув популярності, як належало б, чому все пішло шкереберть, податки великі, а прибутків - ніяких.
Тоді він вирішив, що треба знову щось придумати, поки все ще повністю не зійшло нанівець. Думав удень і вночі,- він був хвора людина і спав мало,- і раптом ударив себе по голові і сказав: “Знайшов!” В цю пору почала висуватися вперед “Спарта”, клуб був у розквіті сил, і лави його болільників швидко зростали. Коли це побачив пан Млсна, він крикнув “Ага!” і - такий вже був його характер - перехрестив своє підприємство на “Спарту”. Це сталося тоді, коли “Спарта” вперше наклала “Славії”, через що зчинилося багато шуму. Оскільки “Спарта” - “залізна” команда, він поставив у номери готелю залізні ліжка і вже бачив у своїх мріях, як незліченні натовпи спартанців і їхніх подруг шукають його готель, щоб робити там недозво-лені речі.
Але й тут пан Млсна прорахувався. Хоч мав себе за дуже розумного, але насправді розуму в нього було небагато, до готелю ніхто і ногою не ступив, панна покоївка пішла за економку до одного літнього інтелігентного пана, готель описали, і пан Млсна став жебраком.
Розповідач подивився на слухачів і додав поважно:
- 3 цього можна бачити, що кожна невірність буває покараною, бо кожний має триматися своїх переконань і не
