- Будь ласка! - спокійно сказав Еман і зняв робочий халат.
Пані Начерадцова взяла його за руку.
- Нікуди ви не підете,- сказала вона,- ви підніметесь до діточок. Не слухайте його, він сам не знає, що говорить. .
- Він у мене піде геть! - загримав товстун,
- Нікуди не піде! - грізно повторила пані Начерад-цона.
- Піде геть з дому,- зашепотів пан Начерадець,- і як аіе піде сам, то його винесуть мертвим…
ЕМАНІВ
ТОРГОВИЙ
ЗВІТ
Поки Еман розповідав казку, шеф заспокоївся. Потім покликав пана Габаска і сказав:
- Тепер побачимо, на що ви здатні. Досі ви не дуже себе показали. Цікаво, чи побачу я хоч якийсь наслідок.
- А що треба? - спитав Еман.
- Що треба, це я вам зараз скажу. Поїдете в турне. Подивитесь на замовників і покажете їм колекцію зразків. Побачу, чи зробите ви комерцію.
Еман відповів, що це, звісно, можна буде побачити.
Пан Начерадець надавав цілу купу добрих порад, попрохав, щоб він був до замовників ввічливим, що тепер такі лихі часи, жахлива конкуренція, депресія з усіх боків, велика криза, та що там довго балакати. Довго розказував, що не треба було йому обирати таку дурну галузь торгівлі, що він міг би бути великою людиною, але така вже доля, нічого ліпшого йому не призначено. Коли б він був на двадцять років молодший, покинув би все і поїхав до Америки. Там ще можна щось зробити. Але тепер вже пізно, і він мусить закопатися в цьому ганчір’ї, та це марна праця, я вам кажу..*
Еман кивав головою, готуючи колекцію зразків.
- Все показати, все, що є нового, зрозуміли? - повчав його товстун.- Як тільки щось клюне, одразу ж шліть депешу.
Еман поїхав. Через якийсь час посильний приніс телеграму.
Пан Начерадець розпечатав бланк і прочитав:
“Ріхард Начерадець Жижков Ф К Тепліце - Вікторія (Жижков) 3:2 (0:0) крапка Погане поле, нікчемний суддя крапка Габаско.”
