ПЛАНЕТАРІЙ вчимося бути далекоглядними недільного дня тяжіємо до повчальних розваг і видовищ розглядаємо небо зі сферичної башти випнутої мов око циклопове неподалік чортового колеса та літньої естради виткими сходами прямуємо до зірок припадаємо до телескопа як до дерева наводимо різкість в окулярі ця чудодійна гармата для споглядання висот показує нам парад планет на цупкому картоні небесної мапи засвічуються одне за одним електричні сузір'я хочемо запам'ятати їхні назви адже навколо стільки туманностей нетерпляче питаємо коли ж буде чумацький шлях зійшовши знову на землю стріпуємо з плечей місячний пил п'ємо лимонад у павільйоні навпроти саме тут і саме сьогодні випадково навіки

ФАВСТОВЕ СВЯТО

1. НІЧ Ось тобі, вбога пуста голова, перше знамення Різдва — снігу добув ти для білих поем, вітру черпнувши плащем. Крила не тут, але спогад крила на ніч прип'яв до стола — мить, наче рибу, ловиш багром і повертаєш в огром.
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату