і почути, як вона скаже: «Дозволь мені кружляти над тобою».

(ЗАБУТТЯ)

Так, наче брама — то вхід. Є міста, до яких неможливо зайти через браму. Є міста, до яких неможливо зайти. І приносять великий ключ, і шукають, куди б устромити, але брам немає, сторожа зітерлась на порох. Сім вітрів розкошують на площах і в залах. Навсібіч передмістя відкриті, сторожа виростає зелена й пругка. «Замарстинів, Кульпарків, Клепарів», — перелічуєш майже вголос, та ніяк не згадаєш, як зветься дерево, до якого вона вже не ходить…

(РЕБРО)

Я віддав би своє ребро в анатомічну майстерню. Там велетенські серця різників і коханців, обвислі й надуті легені курців, трубачів і склодувів, меланхолійні пияцькі нутрощі, татуйований орден героя (якраз над соском)
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату