і руки останнього ката по дванадцятім вироку… Ані слова про інші витвори. Я віддав би своє ребро. Може, щось вийшло б із нього — якась рибина, чи жінка, чи гілка забутого дерева ґінкго…

(ЗАМОК)

Прогулянка кіньми — велика приємність. Та нам зостаються лиш кухні в задвірках сецесій — просторі прокурені гнізда, де гори немитого посуду й чаші з піщаними квітами, де у кранах сухих ледь пульсує волога зелених боліт. Посіймо попіл на стіл і пролиймо невипиті краплі. Брате, намацай отам на стіні вимикач — я не бачу тебе, бо до ранку ще триста хвилин. А панство і челядь поснули, і коні поснули, і нам не ввійти в ці кімнати. В о н и  не покличуть.

(РИНОК)

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ОБРАНЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату