де пияки, трамваї і святі,де, все одно недремна, мов радар,націлений на сни, чигала зрада,а вихудлий біблійний виноградарна брамах був розіп'ятий, сподар.А з радіол шипів різдвяний дар(хоча його й забрязкала естрада).Туди, де всюди відбувався сон —тяжкий, похмільний, післяноворічний,туди, де кожен п'яний був зустрічний,а всі зустрічні — п'яні. В унісонспівали ми, забувши про фасон.Хоч ми й були, мов мандрівні актори,і в нас був Ігор, він сурмив, як ас.Якась наївна віра у Парнас,чи то в Прованс, — але рушала гори!..Отак ми йшли, немов сліпі у море, —і ти, і я, і всі навколо нас…ТРИ ПОВЕРХИ ВЕРТЕПУIПерший поверх — володіння Цапа.Це напівкорчма-напівтюрма,де жага двоспальна, мов канапа,ярма ярмаркові і юрма.Побутове сонне солодійство,де Охрім, Одарка і окрімних повсюдне дійство — це блудійствов храмі, де найвищий символ Хрін.Тут ми бенкетуєм, бешкетуєм,випиваєм чаші і моряі супроти Смерти мушкетуєм,в ус не дуєм, хрипко колядуємпро якогось Бога і Царя.