Енеїда

Робив він із людей уродів

І щиро всіх на смерть душив.

Паллант був перший раз на битві,

Кричав, жидки як на молитві,

Аркадян к бою підтруняв,

По фрунту бігав, турбовався,

Плигав, вертівся, ухилявся,

Як огир в стаді, ярував.

[43] Тут Даг, рутулець прелукавий,

Пізнав одразу новичка,

Хотів попробовать для слави

Паллантові піддать тичка;

Но наш аркадець ухилився,

Рутулець з жизнею простився,

В аркадцях закипіла кров!

Одні других випереджають,

Врагів, як хмиз, трощать, ламають;

Така підданців єсть любов.

³⁶⁵ Паллант Евандрович наскоком

Якраз Гібсона і насів,

Шпигнув в висок над правим оком,

Гібсон і дутеля із’їв.

За сим такая ж смертна кара

І лютого постигла Лара.

Ось Ретій в бендюгах летить!