Сього не майте за бридню.
[99] Против Енея не храбруйте,
Для нас здається він святим;
І так Латину розтолкуйте,
Щоб лучче помирився з ним.
Гай! гай! де діти єсть такії,
Щоб кудрі батькові сідії
Найвище ставили всього?
Не ворог я царю Латину,
Но чту Анхізову дитину
І не піду против його.
390 Прощайте, доміні латинці!
Поклон мій вашому царю;
Возьміть назад свої гостинці,
Одправте їх к багатирю
Енею і просіть покою».
Венул утерся тут рукою
І річі сій зробив кінець.
Збентежила ся річ Латина,
Здавалось, близька зла година;
На лисині трусивсь вінець.
[101] Латин од думки схаменувся,
Олімпським трохи помоливсь;
Наморщивсь, сентябрем надувся
І смутно на вельмож дививсь.
«А що? – сказав, – чи поживились?
Вы читаете Енеїда
