женеться
478] Кіньми поміж ворогами й на бистрій своїй колісниці
479] Все облітає й то тут, а то там тріумфуючим брата
480] Виявить, але до бою його допустити не хоче,
481] Лиш манівцями далеко літає. Еней же так само
482] З Другого боку зважає на витівки ті й не спускає
483] Мужа з очей, і його в розмаїтій рядів мішанині
484] Голосно кличе. І скільки на ворога оком не кидав
485] І перейнять на бігу не старався він коні крилаті,
486] Стільки ж і повіз вертала Ютурна. І що тут робити?
487] Лютість у серці даремно у нього кипить, і безладно
488] Журні думки в'ялять йому мозок. Мессап легконогий,
489] Випадком мавши в лівиці два списи, залізом окуті,
490] Раптом націливсь одним з них і в нього упевнено кинув.
491] Втримавсь Еней і, прикрившись щитом, схиливсь на коліно.
492] Спис, проте, в леті вершечок шолома відбив і відкраяв
493] Гребінь у воїна. Гнівом він зразу скипів, як угледів
494] Підступ довкола й побачив, що Турнові коні тікають
495] Із колісницею, й щиро взивав він до свідків, що згоду
496] Зламано,— і до Юпітера, й до вівтарів він звертався.
497] Врешті, до бою рушає в середину саму,— й сприяє
498] Марс йому в цім,— і страшну, без розбору, тоді різанину
499] Чинить і гніву своєму вже віжки цілком попускає.
500] Хто ж із богів ті страхіття мені оспіває, й жахливе
501] Кровопролиття, й загибель героїв по цілому полю,
502] Що заподіяв то Турн її сам, то володар троянський?
503] Але невже побажав ти, Юпітере, щоб між собою
504] Бились народи, що в вічному мирі їм жить подобало?
505] Довго не гаючись, з розмаху зразу ж рутула Сукрона —
506] Перший цей бій був, що тевкрам дозволив устояти в полі,—
507] Вдарив Еней поміж ребра, де смерть досягає найшвидше,
508] Й немилосердний свій меч заганяє в самісінькі груди.
509] Турн же Аміка скидає з коня, й, підійшовши, вбиває
510] Списом, а брата Діора мечем, і обом відтинає
511] Голови, й, кров'ю омиті, чіпляє обидві на повіз.
512] Той убиває Талона, й Таная, й героя Цетега,
513] Трьох їх кладе він в одному бою, ще й сумного Оніта,—
514] Це Ехіонів нащадок, а мати його — Перідія.
515] Цей убиває лікійських братів із землі Аполлона
516] І юнака, що даремно ненавидів війни, Менета,
517] Родом з Аркадії, а ремеслом було в нього
