рибальство
518] Над узбережжями рибної Лерни. Була там у нього
519] Вбога хатина, не знав він, сердешний, високих порогів,
520] Батько на найманім полі орав. Мов пожар, що огорне
521] Висохлий ліс з двох боків, і тріщить в нім галуззя лаврове,
522] Чи як в стремлінні швидкому з гірських верховин у долину
523] З клекотом спінені ріки біжать і на власній дорозі
524] Нищать усе і руйнують,— так само, з не меншим розгоном
525] Турн і Еней розгулялись у бої. І гнівом палає
526] В кожного серце, аж рве йому груди, що зроду не знають,
527] Як то подоланим бути, й тепер, що є сили, на рани
528] Рвуться. Муррана, що рід від царів латинських виводив,
529] З діда і прадіда кожне в тім роді ім'я було царське,
530] З повозу вбив сам Еней, великий пославши на нього
531] Скелі відламок, і сторчголов кинув його він на землю.
532] Той під ярмо і під упряж упав, і по ньому проїхав
533] Повіз, і в бігу копитами коні його потоптали,
534] З пам'яті те упустивши, що він їх хазяїн. А Гілла,
535] Що безугавно гасав і бундючно хваливсь, перестрінув
536] Турн і списа у скроні встромив йому, золотом криті,—
537] Вгруз він у мозок йому крізь шолом. І тебе, наймужніший
538] З греків Кретею, правиця твоя не спасла перед Турном.
539] Не захистили й Купенка боги[450], як Еней появився.
540] Груди свої він під спис, окутий залізом, підставив,—
541] Й щит не поміг йому мідний, сердезі. Еоле, й тебе ж бо
542] Бачило поле Лаврента, як падав в бою ти й далеко
543] Землю прикрив своїм трупом; ти впав, хоч полки арголійські
544] Не подолали тебе, і навіть Ахілл не звитяжив,
545] Той, що Пріамове царство розбив. Тут чекала на тебе
546] Смерть; там, у Лірні під їдою, дім твій стоїть величавий,
547] А в лаврентійській країні могила. Врешті, війська всі
548] Стрілися тут у бою, як дарданські, так і латинські.
549] Тут і Мнестей, і завзятий Серест, і Мессап був, приборкач
550] Коней, і мужній Азілас, й етруські фаланги, були тут
551] І аркадійські Евандра полки. І на що кому сила
552] Лиш дозволяє, так бореться кожний герой сам за себе;
553] Тут ні перерви нема, ні спочинку, кипить бій великий.
554] Тут саме мати–красуня Енеєві думку послала,
555] Зараз щоб якнайскоріше до мурів ішов і на місто
556] Військо своє