[62].
776] Я обімлів, стало дибом волосся, й заклякнув мій голос.
777] Так тоді мовить вона, щоб журбу з мого серця здійняти:
778] «Мій чоловіче солодкий, чого завдаєш ти тяжкого
779] Серцеві болю? Це все не без волі богів відбулося.
780] Звідси не вільно тобі відвести із собою Креузу,
781] Владар найвищий Олімпу на це не дозволить. Ізгоєм
782] В землі далекі ти підеш, скородити будеш широке
783] Море, прибудеш в Гесперії землю, де котить лідійський
784] Тібр[63] повз ниви багатих мужів свої тихії води.
785] Щастя велике тебе там чекає: і царство, й дружина
786] Царського роду. Утри ж свої сльози по милій Креузі.
787] Горді оселі долопів чи то мірмідонів не буду
788] Я оглядати, ні грецьким жінкам я не буду служити,
789] Я–бо дарданського роду, невістка богині Венери.
790] Мати велика богів[64] тут мене на землі цій задержить.
791] Отже, прощай і любов збережи нашу спільну до сина».
792] Мовила це і лишила мене, хоч ридав я й багато
793] Їй розказати хотів, розплилася у хмарах легеньких.
794] Тричі її намагався руками за шию обняти,
795] Тричі із рук вислизала та тінь, що ловив її марно,
796] Наче легенький вітрець або сонні примари летючі.
797] Врешті вернувсь я до друзів своїх, коли ніч проминула.
798] Там застаю вже нове товариство велике й дивуюсь,
799] Що чоловіків, жінок і дітей назбиралося стільки;
800] Всі до утечі зібрались, нещасна юрба, всі готові
801] Весь свій добуток, всі сили віддати мені, щоб я вів їх
802] Морем, куди лиш захочу, у землі, які загадаю.
803] Вже на найвищих верхів'ях ідайських Люціфер з'явився,
804] Заповідаючи день, а данайці тримали, зайнявши,
805] Брами міські, не було вже нізвідки надії рятунку:
806] Долі скорившися, батька підняв я і в гори подався.
КНИГА ТРЕТЯ
Еней продовжує розповідати про свої мандри. Покинувши Трою, він висаджується у Фракії і засновує там місто Енеаду, але зловісні ознаки на могилі Полідора страхають його, і він залишає цю країну. Пливучи далі, Еней зупиняється на острові Делосі, але оракул спонукає його пливти далі на острів Кріт. Моровиця на Кріті примушує Енея залишити цей острів, — пенати уві сні спрямовують його до Італії. Буря заносить троянців на Строфадські острови, де вони зустрічаються з гарпіями, далі пристають до берегів Епіру. В Бутроті Еней зустрічає Андромаху й Гелена, який віщує йому й його супутникам дальше плавання і обдаровує їх. Троянці пливуть далі уздовж берегів Італії і пристають у Сіцілії біля гори Етни. Ахеменід попереджає Енея про кіклопів, і троянці рятуються від їх нападу та благополучно прибувають до міста Дрепан у Сіцілії, де умирає Анхіс. 1] Тільки схвалили богове азійську потугу й безвинне
2] Плем'я Пріамове знищить, коли Іліон гордовитий
3] Впав, коли димом курилась повалена Троя Нептунська,—
4] Божі пророцтва тоді нас, ізгоїв, погнали по світу
5] Вільних шукати земель. Під самим