Фізики оцінюють усе, навіть людські цивілізації, за обсягом споживаної енергії. Якщо застосувати цей принцип до історії людства, то виявляється, що впродовж незліченних тисячоліть енергія, що була доступна людині, обмежувалась 1/5 кінської сили, тобто силою однієї пари людських рук; люди вели кочове життя в маленьких племенах, шукаючи собі їжу в суворому ворожому середовищі. Довгий час люди мало чим відрізнялись від вовків. Писемності не було — лиш усні оповіді, що передавались від покоління до покоління біля поодиноких вогнищ. Життя було коротке й жорстоке і в середньому тривало від вісімнадцяти до двадцяти років. Усе майно людини складалось лише з того, що можна було нести на плечах. Більшу частину життя людина страждала від голоду, а після смерті від неї не залишалось жодного сліду, так наче вона ніколи й не жила.
Але 10 000 років тому сталась чудова подія, що дала поштовх розвиткові цивілізації: скінчився льодовиковий період. Із причин, досі нам не відомих, зледеніння, що тривало багато тисячоліть, закінчилось. Виникли умови для розвитку сільського господарства. Незабаром люди приручили коней і биків, і енергія, доступна людині, зросла до однієї кінської сили. Тепер одна людина могла обробляти кілька акрів сільськогосподарських угідь і створювати додаткову енергію, щоб прогодувати населення, що швидко зростало. Приручивши тварин, люди вже не мусили добувати собі їжу полюванням, і серед лісів і степів почали з’являтися перші села й міста.
Надлишкове майно, що утворилося в результаті сільськогосподарської революції, породило нові, нетрадиційні способи збереження і примноження цього майна. Виникли математика й письмо, щоб рахувати це майно; знадобились календарі, щоб визначати час посіву і збору врожаю; знадобились писарі й рахівники, щоб облікувати додаткове майно й обкладати податком. Це надлишкове майно зрештою послугувало причиною виникнення великих армій, королівств, імперій, рабства і давніх цивілізацій.
Наступна революція - промислова - відбулась приблизно 300 років тому. Раптом майно, яким володіла одна людина, перестало бути суто продуктом праці людських рук і тварин, а стало також продуктом роботи машин, що могли забезпечити казкове багатство через масове виробництво.
Парові двигуни приводили в дію потужні машини й локомотиви, отже, майно почали створювати на фабриках, заводах і шахтах, а не тільки на полях. Селяни, рятуючись від голоду і тяжкої праці в полі, масово мігрували до міст, і так утворився промисловий робочий клас.
Ковалів і стельмахів із часом замінили робітники автомобільної промисловості. Із появою двигуна внутрішнього згоряння людина освоїла енергію в сотні кінських сил. Середня тривалість життя почала зростати і до 1900 року становила в Сполучених Штатах сорок дев’ять років.
Нарешті, сьогодні ми маємо третю хвилю, коли багатство породжується інформацією. Багатство держав сьогодні вимірюється бітами інформації, що кружляють довкола світу по волоконно-оптичних кабелях і супутниках і врешті-решт з’являються на екранах комп’ютерів на Волл-Стріт та в інших фінансових столицях. Наука, комерція і розваги поширюються зі швидкістю світла, і ми маємо необмежений доступ до інформації в будь-яку мить, у будь-якому місці.
ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТИПУ І, II I III
Як же це експоненціальне зростання освоюваної енергії продовжуватиметься в наступні століття і тисячоліття? Намагаючись аналізувати цивілізації, фізики оцінюють їх за рівнем енергії, яку ті споживають. Таке ранжування вперше запропонував 1964 року російський астрофізик Микола Кардашов, який намагався шукати в нічному небі сигнали від розвинутих цивілізацій у космосі.
Кардашова не задовольняло таке розпливчасте й нечітке визначення, як “позаземна цивілізація”, тож він запропонував кількісну шкалу, на яку могли б орієнтуватися астрономи. Він збагнув, що позаземні цивілізації можуть бути дуже різні в сенсі
