Фізика майбутнього

культури, суспільства, принципу урядування тощо, але є одна річ, якій вони всі підпорядковуються: закони фізики. Із Землі ми можемо зафіксувати й виміряти тільки одне - їхнє споживання енергії - і саме за цим критерієм можливо класифікувати ці цивілізації на різні категорії.

Отже, Кардашов припустив, що теоретично існує три типи цивілізацій: цивілізація типу І - планетарна цивілізація, що споживає тільки ту частку сонячного світла, що падає на планету, або приблизно 10¹⁷ Вт; цивілізація типу II - зоряна цивілізація, що споживає всю енергію, яку випромінює її сонце, або 10²⁷ Вт. Цивілізація типу III - це галактична цивілізація, що споживає енергію мільярдів зірок, або близько 10³⁷ Вт.

Перевага цієї класифікації полягає в тому, що вона дає нам змогу виразити кількісно енергію кожної цивілізації, замість того щоб робити приблизні й необгрунтовані узагальнення. Оскільки ми знаємо енергетичний вихід цих небесних об’єктів, то можемо, досліджуючи небесний простір, приписати кожному з них конкретні числові обмеження.

Обсяг енергії кожного наступного типу цивілізації більший за попередній у 10 мільярдів разів: цивілізація типу III споживає в 10 мільярдів разів більше енергії, ніж цивілізація типу II (тому що в галактиці є приблизно 10 мільярдів зірок чи й більше), яка, своєю чергою, споживає в 10 мільярдів разів більше енергії, ніж цивілізація типу І.

У такій класифікації наша сучасна цивілізація належить до типу 0. Нас поки що взагалі немає на цій шкалі, оскільки ми добуваємо енергію з мертвих рослин, тобто з нафти й вугілля. (Карл Саган, узагальнюючи цю класифікацію, спробував точніше визначити наше місце на цій космічній шкалі. Його обчислення показали, що насправді ми цивілізація типу 0,7.)

За цією шкалою можна також класифікувати ті різноманітні цивілізації, що їх ми бачимо в науковій фантастиці. Типова цивілізація типу І - це цивілізація Бака Роджерса чи Флеша Ґордона, яка освоїла енергетичні ресурси цілої планети. Ці люди контролюють усі джерела енергії на планеті, а отже, вміють за бажанням змінювати погоду, підкорити силу урагану і будувати міста в океанах. Вони мандрують небесами в ракетах, однак енергію й досі добувають здебільшого на одній планеті.

Прикладом цивілізації типу II могла б бути Об’єднана федерація планет з фільму Зоряний шлях (без двигуна викривлення), що зуміла колонізувати близько 100 ближніх зірок. Її технології дають змогу контролювати весь енергетичний вихід однієї зірки.

Цивілізацією типу III може бути Імперія з саги Зоряні війни або ж Борги із Зоряного шляху. І ті, й інші колонізували значну частину галактики, що містить мільярди зоряних систем. Вони можуть подорожувати по всій галактиці, як забажають.

Хоча класифікація Кардашова грунтується на планетах, зірках і галактиках, варто зазначити, що може існувати й цивілізація типу IV, яка добуває енергію з позагалактичних джерел. Єдине відоме джерело енергії поза межами нашої галактики - це темна енергія, що становить 73 відсотки матерії й енергії відомого Всесвіту, тимчасом як на світ зірок і галактик припадає лише 4 відсотки Всесвіту. Можливим кандидатом на роль цивілізації типу IV міг би бути богоподібний К’ю із Зоряного шляху, чия могутність сягає за межі галактики.)

За допомогою цієї класифікації можна обчислити, за скільки часу ми могли б досягнути кожного з цих типів цивілізацій. Припустімо, що загальний ВВП світової цивілізації зростає на один відсоток річно. Це вірогідне припущення, якщо взяти до уваги середній показник за останні кілька сторіч. У такому разі перехід від одного типу цивілізації до наступного триває приблизно 2500 років. Зростання ВВП на два відсотки річно скорочує цей час до 1200 років.

Але ми також можемо обчислити, за скільки часу наша планета досягне цивілізації типу І. Попри економічні підйоми і спади, буми і кризи, можна обчислити, що за середнього темпу економічного зростання ми досягнемо статусу цивілізації типу