У
Колись уважали, що універсальний перекладач може з’явитися хіба що в дуже далекому майбутньому, однак перші версії існують уже сьогодні. Це означає, що в майбутньому, подорожуючи чужою країною й розмовляючи з тамтешніми мешканцями, ви бачитимете в контактній лінзі субтитри, наче дивитеся фільм іноземною мовою. Крім того, за вашим бажанням комп’ютер зможе створити аудіопе- реклад, який ви чутимете в навушниках. Це означає, що в майбутньому двоє людей зможуть розмовляти одне з одним, кожен своєю мовою, й чути в навушниках переклад, якщо обоє матимуть універсального перекладача. Цей переклад не буде досконалий, оскільки завжди є проблеми з ідіомами, сленгом і емоційно забарвленими висловами, але він буде достатньо добрий, щоб можна було зрозуміти суть того, що говорить інша людина.
Є кілька способів, як науковці намагаються втілити це в дійсність. Перший - це створити пристрій, який конвертуватиме усне мовлення в письмовий текст. У середині 1990-х років перші комерційні пристрої з розпізнавання мови з’явилися на ринку. Вони вміли розпізнавати до 40 000 слів з 95-відсотковою точністю. Оскільки типова побутова розмова містить лише від 500 до 1000 слів, то ці пристрої більш ніж адекватні. Коли транскрипцію людського голосу завершено, тоді кожне слово перекладає іншою мовою комп’ютерний словник. Після цього настає найскладніший етап: слова треба вмістити в контекст, додати сленг, розмовні вислови тощо - все це вимагає глибокого розуміння тонких нюансів мови. Цей напрям називають комп’ютеризованим перекладом.
Інший спосіб розробляють в Університеті Карнегі-Меллона в Піттсбурзі. Там науковці вже мають прототипи, що можуть перекладати з китайської мови англійською і з англійської - іспанською чи німецькою. Вони прикріплюють до шиї й обличчя мовця електроди, які вловлюють скорочення м’язів і розшифровують відповідні слова. Цей процес не вимагає жодного аудіообладнання, оскільки слова можна артикулювати беззвучно. Тоді комп’ютер перекладає ці слова, а синтезатор мовлення вимовляє їх уголос. У простих розмовах, що містять 100-200 слів, таким способом удалося досягти 80-відсоткової точності перекладу.
“Ідея полягає в тому, що ви артикулюєте слова англійською мовою, а вони звучать китайською або якоюсь іншою,” - каже Таня Шульц, одна з дослідників. Не виключено, що в майбутньому комп’ютер читатиме слова вашого співрозмовника по губах, відтак електроди будуть непотрібні. Тож, у принципі, можливо, що колись двоє людей зможуть вільно розмовляти одне з одним, хоч і кожен говоритиме своєю мовою.
У майбутньому мовні бар’єри, що колись трагічно перешкоджали культурам зрозуміти одна одну, можуть поступово зникнути, оскільки буде універсальний перекладач і контактні лінзи чи окуляри з інтернетом.
Хоч доповнена реальність відкриває цілком новий світ, є деякі обмеження. Проблема полягатиме не в обладнанні; не буде обмежувальним чинником і ширина смуги пропускання, оскільки волоконно-оптичними кабелями можна передавати який завгодно обсяг інформації.
Справжній обмежувальний чинник - це програмне забезпечення. Створювати програмне забезпечення можна тільки старомодним способом. Тільки людина, - яка спокійно сидітиме на стільці з олівцем, папером і лептопом, - повинна буде написати, рядок за рядком, усі програми, що зроблять ці уявні світи реальністю. Можна масово виготовляти обладнання й збільшувати його потужність, нагромаджуючи більше й більше чіпів, але не можна масово виготовляти розум. Це означає, що по-справжньому доповнений світ з’явиться не раніше, ніж за кілька десятків років, - близько середини сторіччя.
ГОЛОГРАМИ І ТРИ ВИМІРИ
