я полетів в Університет Дюка, де мене поклали на ноші й запхали у гігантський металевий циліндр. Коли ввімкнули величезний потужний магніт (у 20 000 разів сильніший за магнітне поле Землі), атоми у мене в мозку вирівнялися за цим магнітним полем, як дзиґи, осі яких повернуті в одному напрямку. Тоді мені в мозок послали радіоімпульс, який перевернув деякі ядра моїх атомів догори ногами. Повернувшись знову в нормальну позицію, ці ядра емітували слабкий імпульс, або “луну”, яку вловив томограф. Проаналізувавши цю “луну”, комп’ютер опрацював сигнали, а тоді відтворив тривимірну карту мого мозку зсередини.
Увесь процес був абсолютно безболісний і нешкідливий. Радіація, що проникла в моє тіло, була неіонізуюча й не могла пошкодити клітин мого тіла, відірвавши атоми. Навіть перебуваючи в магнітному полі, що в тисячі разів сильніше за магнітне поле Землі, я не відчував анінайменших змін в організмі.
Метою мого перебування в функціональному магнітно-резонансному томографі було з’ясувати, в якому саме місці мозку з’являються деякі конкретні думки. Зокрема, у нашому мозку є крихітний біологічний “годинник” - якраз між очима, за носом - де мозок відлічує секунди й хвилини. Якщо травмувати цю делікатну частину мозку, то в людини спотворюється відчуття часу.
Коли я був усередині томографа, мене попросили відлічувати секунди й хвилини. Пізніше, коли знімки з томографа надрукували, я чітко побачив на них яскраву пляму просто за носом, яка з’явилась, коли я рахував секунди.
ТРИКОДЕРИ І ПОРТАТИВНІ ТОМОГРАФИ МОЗКУ
У майбутньому функціональний магнітно-резонансний томограф не мусить бути таким велетенським пристроєм, як ті, що стоять у лікарнях сьогодні, - вагою кілька тон і завбільшки з ціле приміщення. Він може стати маленьким, як мобільний телефон чи навіть монета.
У 1993 році Бернгард Блюміх і його колеги, перебуваючи в Інституті дослідження полімерів імені Макса Планка, винайшли спосіб, як створити маленькі магнітно-резонансні томографи. Вони сконструювали пристрій з назвою
(Магнітно-резонансні томографи працюють за тим самим принципом, що й стрілки компаса. Синій кінець стрілки компаса миттєво вирівнюється за магнітним полем. Так само, коли тіло вміщають у магнітно-резонансний томограф, ядра атомів, як стрілки компаса, вирівнюються за магнітним полем. Тоді в тіло посилають радіоімпульс, який перевертає ці ядра догори ногами. Врешті-решт ядра повертаються в первинну позицію, посилаючи ще один радіоімпульс, або “луну”.) Ключ до міні- томографа - це його неоднорідні магнітні поля. Сучасні магнітно-резонансні томографи такі величезні тому, що тіло треба вмістити в дуже однорідне магнітне поле. Чим однорідніше це поле, тим чіткіший виходить знімок, який сьогодні може мати роздільну здатність до однієї десятої міліметра. Аби створити таке однорідне магнітне поле, фізики беруть дві великі котушки проводу (близько двох футів у діаметрі) і розташовують їх паралельно. Це називають котушкою Гельмгольца; вона створює однорідне магнітне поле у просторі між двома котушками. Тіло людини розташовують на осі цих двох великих магнітів.
Однак якщо використовувати неоднорідні магнітні поля, то зображення виходить спотворене і від нього немає жодної
