Фізика майбутнього

спостерігаємо зіткнення поїздів “у сповільненому кадрі”: один демографічний поїзд (старіння населення й падіння народжуваності) незабаром зіткнеться з іншим (низький різень імміграції). (Така сама катастрофа може, зрештою, статись і в Європі.) Найвідчутніше це буде в медичній сфері, де медсестри типу АБІМО можуть виявитись дуже корисними. Такі роботи будуть ідеальні для виконання деяких функцій у лікарні: зокрема вони можуть приносити й подавати ліки, а також цілодобово наглядати за пацієнтами.

СЕРЕДИНА СТОРІЧЧЯ (ВІД 2030 ДО 2070 РОКУ)

МОДУЛЬНІ РОБОТИ

До середини сторіччя в нашому світі, мабуть, буде повно роботів, але ми, найімовірніше, їх навіть не помічатимемо. Це тому, що більшість роботів не матимуть людської подоби. Вони можуть бути сховані з виду, зовні скидатися на змій, павуків чи інших комах і виконувати неприємні, однак дуже важливі функції. Це будуть модульні роботи, що змінюватимуть форму залежно від виконуваної функції.

Я мав нагоду познайомитися з одним із піонерів у сфері модульних роботів - Вей-Мінь Шеном з Університету Південної Каліфорнії. Його ідея - створювати малі кубічні модулі, які можна переміщати, як блоки конструктора Лего, і збирати з них різні фігури за бажанням. Він називає їх поліморфними роботами, оскільки вони можуть змінювати форму, геометрію й функцію. В його лабораторії я відразу побачив різницю між його підходом і тим підходом, який застосовують у Стенфордському університеті й Массачусетському технологічному інституті. Зовні обидві ці лабораторії нагадують таку собі хатинку для ігор, про яку мріють діти, - там усюди, куди не глянь, роботи, що вміють ходити й розмовляти. Коли я відвідував лабораторії штучного інтелекту в Стенфордському університеті й Массачусетському технологічному інституті, то побачив там багато різноманітних роботів-“іграшок”, що мають усередині чіпи і якийсь інтелект. Усюди на верстаках - роботи-літаки, роботи-гелікоптери, роботи-вантажівки, а також роботи у вигляді комах із чіпами всередині, і всі переміщаються автономно. Кожний із цих роботів - автономний механізм.

Однак у лабораторії Університету Південної Каліфорнії ви побачите щось зовсім інше. Ви побачите там коробки з кубічними модулями, кожний завбільшки приблизно два дюйми; всі можуть з’єднуватися між собою й роз’єднуватись, і з них можна конструювати різноманітні твариноподібні створіння. Можна сконструювати змій, що повзтимуть одна за одною. Або кола, що котитимуться, як обручі. А потім ці конструкції можна погнути й натомість скласти з тих самих кубиків цілком інші пристрої, схожі на восьминогів, павуків, собак чи котів. Уявіть “розумний” конструктор Леґо, в якому кожний блок має інтелект і може бути складовою якої завгодно конфігурації.

Різні типи роботів: LAGR (вгорі), STAIR (унизу ліворуч), ASIMO (унизу праворуч). Попри величезне збільшення комп'ютерної потужності ці роботи мають інтелект таргана. Фото: вгорі Ян ЛеКуна (Yann LeCun); унизу ліворуч Ашутоша Саксена (Ashutosh Saxena); унизу праворуч Джейсона Кемпіна (Jason Kempin/Wirelmage)

Ця технологія буде помічною там, де треба проходити крізь бар’єри. Якби робот у формі павука повз у каналізаційній системі й наткнувся б на стіну, то спочатку він знайшов би у цій стіні якийсь маленький отвір, а тоді розпався б на частини. Кожна частина пройшла б крізь отвір, а потім усі частини знову склалися б у попередню конструкцію вже по той бік стіни. Таким чином, для цих модульних роботів майже не існувало би перешкод, вони були б здатні подолати більшість із них тим чи іншим способом.

Ці модульні роботи могли б допомогти нам ремонтувати нашу застарілу інфраструктуру. Приміром, 2007 року міст через річку Міссісіпі в Міннеаполісі завалився, внаслідок чого 13 людей загинули і ще 145 було травмовано; мабуть, це сталось тому, що міст був старий, перевантажений і мав хиби в конструкції. Ймовірно, що по всій країні назрівають сотні схожих катастроф, але обстежувати й ремонтувати кожний старий міст просто занадто дорого. І тут нашим порятунком можуть стати