— Стосовно чого?
— Стосовно Окозбирача.
— Та невже? Яка несподіванка!
— Припини іржати. Справа серйозна. Сазоненку я нічого не повідомляв. У мене є вигідна для нас пропозиція — у виграші будемо обоє.
— Може, нарешті, припиниш ці шаради? — не витримав Сокіл. — Кажи прямо!
— Не телефонна розмова, — тоном професійного шпигуна відказав Пасків. — Зможеш підскочити до мене в Сихів?
— Додому? Ти не на роботі?
— У мене сьогодні заслужений відгул. Я ж учора відзначився, забув?
— Слухай, я дуже зайнятий. Якщо це якась чергова ідіотія...
— Ні. Вважай, що твої пошуки завершено.
— Що?!
— Чекаю, — Пасків дав відбій.
Сокіл поклав слухавку в повній розгубленості й присів на краєчок столу.
— Чого від тебе хотів цей упиряка? — запиталася Ніна.
— Здається, нашого майора вночі відвідала добра фея і він перевиховався, — пробурмотів Сокіл і коротко иереиовів зміст розмови.
— Думаєш, Пасків теж перевірив версію з абортами?
— Можливо. А може, в нього є ще якась інформація. Видно, старий пройдисвіт печінками відчув, що їх власна версія з лайна зліплена, а коли спливе правда, то за ведення справи через дулу по голівці його точно не погладять. Гадаю, він хоче підставити слідчого, щоби самому вийти з історії героєм. Цілком в його дусі.
— І що ви збираєтесь робити? — спитала Рада.
— З’їжджу до нього. Побачимо, що він зможе мені запропонувати.
— Аби тільки він не підставив ще й тебе, — слушно зауважила Ніна.
— Буду напоготові, — пообіцяв Сокіл. — Та якщо він дійсно знає, де шукати Окозбирача, доведеться нам поспівпрацювати. А він цілком може це знати, бо допитував Ольгу на місці злочину. Що ж, краще прозріти пізно, ніж
