ВІДПОВІДЬ: Атакувальні, захисні й декоративні. До атакувальних належить прямий удар (відповідає удару тупим металевим предметом в обличчя), вогняний удар (відповідає спрямованому струменю вогню), імітувальний удар (удар з імітацією реальної зброї). До захисних належать загальний захист й адресні захисти: від заліза, від дерева, від вогню, від чужого погляду тощо. Адресні захисти можна ефективно комбінувати. До декоративних діянь належать салюти й феєрверки.
ПИТАННЯ: Які різновиди інформаційних діянь ви знаєте?
ВІДПОВІДЬ: Поштові (дозволяють обмінюватись інформацією на відстані, обов’язково вимагають матеріального носія, приміром, птаха, чи групи комах, чи будь-якої поверхні, на яку наноситься текст послання), пошукові, вистежні, сторожові, наглядові.
ПИТАННЯ: Які різновиди діянь волієте використовувати ви як майбутній призначений маг?
ВІДПОВІДЬ: Природно-побутові й ремісницько-побутові, а також деякі різновиди інформаційних”.
Ятери жили багато й вільготно, не знаючи браку ні грошей, ні розваг. Нас з Ілом зустрів цілий виводок слуг - від плішивого згорбленого старця до хлопчиська років дванадцяти. Жодного обличчя я не розгледів - самі маківки; у присутності хазяїна челядь де Ятерів була в неперервному поклоні.
У вітальні нас зустріла Ілова дружина - замучена недугами блондинка. Її миршаве личко здавалось намальованим на промащеному папері - ще трохи, і крізь нього проглянули б обриси кімнати.
- Пане Хорте зі Таборе зажадав оглянути мою мисливську залу, - з неприязню повідомив їй барон. - Розпорядіться щодо сніданку, люба.
Сірі баронесині оченята раптом наповнилися слізьми; ні зникнення Пера, ні метушня в домі, ні напруженість у чоловіковому голосі не сховались від неї, а ранній візит “осоружного чаклуна” - тобто мене - зовсім кинув небогу у відчай. Але - треба віддати належне Ілові як приборкувачу жінок. Баронеса присіла в низькому реверансі і, не зронивши ні слова, пішла. Віяло в її руках стовбурчилося пір’ям і через те схоже було на дохлу пташку.
- Ходімо, - хрипко сказав Іл.
У баронських покоях стояла щільна, задавнена кількашарова задуха. Розшита шовком хустинка в руках молодого Ятера зовсім розкисла від поту - барону-самозванцю доводилося щосекундно промокати лоб.
Ключ від мисливської зали - завбільшки з ручку вгодованого немовляти - був, безперечно, шедевром ковальського мистецтва. Ятер нервувався. Двері відсунулися не одразу; імпульсивний барон навіть спробував зламати їх, хоча з першого ж погляду було зрозуміло, що виломити ці двері до снаги хіба що барильцю з порохом.
Кінець кінцем замок піддався. Ятер востаннє витер лоба - спершу мокрою хусточкою, потім рукавом камзола. Повернувся до мене; грізному барону було дуже страшно в цю хвилину, мені навіть подумалося, що якби засув не став коритись - спадкоємець-самозванець зітхнув би з полегкістю…
Я відтрутив їла з дороги, відсунув засув і ввійшов до зали першим.
