го буйвола, теж це бачила. Із свідків тих
далеких оглядин лишилися тільки ми, бо твоя
мати по лігву померла, помер і батько. Старої
203
Вовчої Зграї вже давно немає. Ти знаєш, де
подівся Шер-Хан. І Акела загинув у битві з Ру-
дими Собаками. Вони знищили б і другу
Сіонійську Зграю, коли б не твоя мудрість і
сила. їх уже теж майже нікого не лишилося. І
вже не дитинча просить дозволу в Зграї, а
Повелитель Джунглів вибирає новий слід. Хто
посміє заперечувати Людині?
— Багіра? Я б не хотів...
Його слова урвало ревіння і хрускіт галуззя в
гущавині біля підніжжя Скелі. З'явилася Багіра
— легка, дужа і грізна, як завжди.
— Ось чому,— сказала пантера, показуючи
закривавлену праву лапу,— ось чому я не при-
ходила. Лови були довгі, але тепер він лежить
забитий у кущах, буйвол, що звільнив тебе,
Маленький Брате. Всі борги сплачено. Я нічого
не буду казати, бо все вже сказав Балу.— Вона
лизнула ногу Мауглі.— Не забувай, що Багіра
любить тебе! — гукнула вона і подалася вниз.
Біля підніжжя пагорба вона знову гукнула гучно
і протяжно:
