Дня 5.Х. покарано через повішення голову сільради с. Волошинова, який був на службі НКВД як донощик. Як він сам признався нашим жандарме- ристам, то вже був видав 17 свідомих українців, членів ОУН або симпатиків.
Перебуваючи 7.Х в селі Білічу, до нас долучує група селян, які окривалися від большевиків перед мобілізацією. З останніх доповнюється поодинокі чоти /в рою 1 + 12/ та створено ще одну чоту на чолі з чот. Полянським.
На ніч з 8-9.X сходимо до села Сушиці Великої де й заночовуємо. Та світанок приносить змінну ситуацію. Большевики хотіли робити чергову облаву на ліс, а ідучи в село маршовою колоною найшли на наші кулеметні гнізда. Вив’язався бій, який тривав не довго. Висліди: по нашій стороні один тяжко ранений так, що за 17 хв. Помирає, зновуж большевики мали около 23 убитих та тяжко й легко ранених.
З Сушиці Великої дальше прямуємо на терен нашої ВО. Доходимо до села Тарнави, яке лежить на окраїнах ВО 4.6. Звідтіля йдемо через села: Поляну й Велике, а дня 12.Х. переходимо через новос- творену границю між т. зв. УРСР та Рад. Польшею й почерез Арламів доходимо до с. Ямної Долішньої.
Постій 15. Жовтня 1944 р.
Сотенний Булавний Чорний (Підпис)
1945
Повідомлення повітового старости А.Щудліка у Саноку до Суспільно-політичного відділу Воєводського управління в Жешуві
Конфіденційно
Уночі з 11 на 12.08.45р. близько 21 години 45 хв. до громади Дальова прибула велика кількість бандерівців, які, після втручання місцевої міліції відійшли. Тіж самі бандерівці увійшли до м.Камьонка і пограбували там декілька господарств. Потім вони підпалили віз з соломою, що стояв на дворі, а коли люди почали гасити пожежу, вони відкрили вогонь і поранили декілька осіб, яких було відправлено до лікарні у Кросні. Після вищевикладеного, ті ж самі бандерівці війшли до Посади Яслінській. Там вони забрали 6 коней у місцевих господарів, 4 голови великої рогатої худоби загальною вартістю 1550 злотих, білизну та взуття. Ці події відбулися 13.08.45 р. Того ж дня бандерівці попрямували до Суровиці. Між ними помічено декілька жінок з санітарними приладами. Бандерівці затрималися в тій громаді. Вони забрали всіх українців та повідомили їм, що війна не скінчена і що Польща не буде такою, як зараз; що Україна мусить бути; що вони мають угоду з Америкою і що місцеве населення не повинно слухати польські влади та не має чого боятися. Після цього бандерівці забрали колишнього солтиса Дзя- бу Теодорія і спрямували до Дарова. Вони підійшли до будинку Масника Дмитря і запитали, чи він тут мешкає, оскільки вони мають до нього справу. Масника Дмитря не було вдома, тоді бандерівці пішли до греко-католицького ксьондза Кміцікевича, де вони їли та відпочивали. 17.08.45 р. вранці до громади Суровиця прибули бандерівці і зажадали від солтиса списки населення та худоби. Тим часом якась невідома особа дала серію пострілів з автомату в напрямку бандерівців. Після цих пострілів бандерівці оточили село і зібрали все населення в одному місці. Командир звернувся до населення з попередженням, якщо хто-небудь спробує в них стріляти, вони спалять все село. Він довів, що не треба їх боятися, оскільки вони прийшли не грабувати і не вбивати, а виступають лише проти комунізму. Незабаром життя буде краще, а Україна і
